247 днів війни: Як брудна бомба російського диктатора загрожує Одесі (ВІДЕО)
Вдень 28 жовтня в Одесі було спокійно. Але вчора, 27 жовтня росіяни постійно дошкуляли одеситам повітряними тривогами. А в ніч на 27 жовтня було збито над Одеською областю аж 15 російських дронів-камікадзе іранського виробництва.
На фронтах росіяни готуються до довгострокової позиційної оборони. На широкомасштабний та навіть локальний тактичний наступ вони вже не здатні. Причина цього - величезні втрати кадрового складу армії та вкрай низький рівень оснащення та навченості чмобілізованого особового складу. Суттєвих змін лінії фронту немає. Та так званий міністр нападу російського уряду шойгу заявив про завершення часткової могилізації на росії. Призвано 300 тисяч чмобіків, ще 13-14 тисяч прийшли добровольцями. 82 тисячі з них вже направлені до території України. Тому слід чекати різкого збільшення російських втрат.
Про Херсон. Вже і президент України каже про те, що видимість відступу росіян з Херсону була спробою заманити ЗСУ у пастку під час швидкого наступу. Не змогли. Тому росіяни поки що залишаються у єдиному окупованому ними обласному центрі, а всі переправи через Дніпро - під українським вогневим контролем. Це гарантія блокади окупантів у Херсоні.
На морі росіяни за сьогодні збільшили свої сили у оперативному з'єднанні чорноморського флоту. Вранці там було 4 ракетних кораблі - 2 надводних та 2 підводних, а ближе до вечора вже 5, в тому числі 3 надводних та два підводних човни, загальний залп до 32 ракет "Калібр".
Трохи пройдемося по міжнародному становищу.
Вчора дуже багато повітря зіпсував на Валдайському форумі ватажок російського правлячого угруповання, яке треба мочити в сортирі, путін. Він варнякав дуже багато, та нового там було мало. По-перше, він визнав своє авторство ідеї вибуху "брудної" ядерної бомби в Україні. По-друге, він, як і раніше, заперечує державний суверенітет України. По-третє, він продовжує використовувати пам'ятник російській імператриці в Одесі як маркер свого "руzzкого міра" та свою геополітичну ціль у війні. Так, саме захоплення Одеси було колись реальною ціллю, а зараз перетворилося просто на ідею-фікс путіна. Тому що без Одеси, без вихода до моря, без великого міста з давньою багатою історією, Україна не може існувати як повноцінна держава. І зараз єдине на що може розраховувати путін щодо Одеси - це прихильність місцевих колаборантів, яких зараз дуже легко виявити по підтримці ними російських загарбницьких наративів, в тому числі й збереження отого пам'ятника.
І тому місцева влада в Одеській області почала дуже швидко реагувати на оці закиди ватажка російських державних злочинців.
В Ізмаїлі негайно вирішили прибрати кудись подалі до музею пам'ятник російському генераліссімусу Суворову. Чому я на ньому зупиняюсь більше детально - тому що Суворов це не лише полководець, не лише один з краєугольних каменів всієї російської імперської пропаганди, це ще й безжальний кат, який придушував повстання Ємєльяна Пугачова та повстання у Польщі, а також займався придушенням французької революції. Отой пам'ятник у 1913 році створив офіційний державний скульптор російської імперії Борис Едуардс, одесит, до речі - і встановили його спочатку як маркер "русского мира" у Румунії, на місці перемог Суворова над турецькими арміями під Фокшанами та Римніком - ці битви були фактично в одному районі. А потім, коли армії Румунії та росії відступали 1916 року після поразки від німців під час Першої світової війни - то вони вивезли цей пам'ятник та встановили його в Одесі. Так само вивезли, як зараз вивозять пам'ятники російським військовим, тому ж Суворову, а також Ушакову і Потьомкіну з окупованого Херсону перед неминучим відступом, Потім в Одесі цей пам'ятник стояв біля будівлі Художнього музею до 1945 року. Лише після Другої світової війни у 1945 році цей пам'ятник перенесли до Ізмаїлу - в черговий раз використали як маркер імперської ідеології та символ закріплення росії у південній Бесарабії. До речі, в Одесі з 2012 року стоїть копія цього пам'ятника, та навколо неї немає такого суспільного резонансу через суцільну "новодєльність" та відсутність культурної цінності цієї копії.
Після свого повернення додому президент Німеччини Штайнмайєр зробив промову, в якій фактично сповістив про кардинальну зміну зовнішньої політики Німеччини - від колись поміркованої до нині рішучої політики проти росії для того, щоб зберегти мир по всій Європі. Це важливо, адже за Німеччиною у фарватері йдуть і інші країни Європи і від її позиції залежать загальні рішення Європейського Союзу. Екс-прем'єр Великобританії Борис Джонсон створює всесвітній фонд для повоєнної відбудови України. США продовжують надання Україні військової та іншої допомоги.
Тому, коли ми помножимо зусилля армії України на допомогу Заходу та додамо до цього коктейлю повну втрату боєздатності російської армії, то побачимо неминучу військову перемогу України. І росії не допоможе відтягнути кінець навіть її ядерна зброя. Чому? А тому що останніми днями як раз проходили російські ядерні навчання. І саме після них путін висрався отим валдайським виступом з набагато меншою тональністю ядерних погроз, ніж це могло б бути у разі успішних навчань. Цілком очевидно, що путін побачив нездатність свого ядерного арсеналу до реального застосування і тому обмежився лише словами про "брудну бомбу". Та насправді "брудна бомба" є, її скрізь возять за самим путіним - це отой самий чемоданчик, в якому знаходиться зовсім не червона кнопка, а оте все лайно, що виходить з путіна і являє собою єдину реальну загрозу всьому світу. Бо воняє, як писав Пушкин, "там русский дух, там русньою пахнет".
