Як росіяни не змогли атакувати Одесу: оперативна інформація 9 грудня (ВІДЕО)
Традиційно, розпочинаємо огляд з Одеси. За останні дні, аж з 5 грудня, нових російських ударів по Одеській області не було. Це добра новина.
Однак росіяни намагаються здійснювати повітряну розвідку - і вчора увечері одесити чули роботу ППО - це наші зенітники відпрацювали якусь ворожу ціль над морем неподалік від Одеси. Періодично в Одесі лунає повітряна тривога - двічі за останній вечір та минулу ніч. При цьому один раз тривога була як раз за декілька хвилин після того, як над Одесою працювала ППО.
Детальніше про головне дивіться у нашому відеоогляді.
Тепер щодо енергетики, це важливо. У будинки більшості одеситів повернули живлення хоч якось - тобто світло є у всіх, але з тими чи іншими відключеннями. Одеса отримує електроенергію по резервній схемі. Дефіцит зберігається, тому досі діє режим екстрених відключень, в Одесі не працює міський електротранспорт. Ще раз нагадаю, що зараз всі українські теплові та гідроелектростанції зазнали певних ушкоджень, мають пошкодження і великі розподільні підстанції. Запорізька АЕС, яка знаходиться на окупованій росіянами території, не дає струм до енергосистеми. Позбутися відключень до весни ми не зможемо - тому що в умовах вже восьми хвиль російських ударів по енергетичній інфраструктурі відремонтувати все поки що неможливо.
Одеса тим часом отримує у якості допомоги великі партії генераторів від міст-побратимів з Німеччини та Румунії.
Про можливість подальших російських ударів. Судячи з усього, росіяни для чергових ударів застосовують ракети різних років випуску - як більш старі, так і більш нові, навіть 2022 року. Ця інформація отримується на основі аналізу залишків збитих ракет. І це свідчить про те, що зараз для росіян вже стало великою проблемою зібрати відразу кілька десятків ракет для одного удару. Оті 70 ракет, що вони випустили 5 грудня - це був, скоріш за все, максимум їх можливостей на найближчі кілька тижнів. І всі зусилля російської оборонної промисловості, всі зусилля їх авіації та флоту по концентрації сил та накопиченню ракет зараз лише трохи перевищують залп всього одного американського есмінця типу "Арлі Берк". Посудіть самі, росіяни кілька тижнів шкрябали по всім сусекам та нашкрябали 70 ракет, а у одного такого есмінця залп складає 56 ракет. А таких есмінців у флоті США є 68 одиниць, і це не рахуючи підводних човнів, інших кораблів, авіації тощо.
Зауважу, що можливості російського удару були дуже ослаблені бавовною на авіабазах у Енгельсі та Рязані, яку спричинили українські безпілотники. Кілька пошкоджених стратегічних бомбардувальників показали повну безпорадність російської ППО та системи оборони взагалі. Тобто, будь-який безпілотник, який прилетів на авіабазу у Енгельсі, може так само безперешкодно прилетіти і до Кремля. Також це дещо послабило той удар, який росіяни завдали 5 грудня - вони змогли випустити 70 ракет, а не 100 чи більше через пошкодження літаків. Також після цього росіяни перебазували з десяток своїх стратегічних бомбардувальників аж під Мурманськ.
Є дві версії того, чим саме вдарили по російським авіабазам. Перша, за версією американського видання "Файненшел Таймс" - це були переобладнані під сучасну електроніку радянські розвідувальні реактивні безпілотники Ту-141 "Стриж". За рахунок заміни важкої та дуже габаритної радянської електроніки та фотообладнання на сучасні мікросхеми там теоретично можна встановити потужну боєголовку. По другій версії, також американського видання "Politico", це були якісь нові безпілотники, розроблені та виготовлені однією з українських компаній. Одночасно міністр оборони України Олексій Резніков розповів про полегшення процедури прийняття безпілотників, які зараз розробляє та виготовляє під різні задачі - і розвідувальні, і ударні, і камікадзе,- кілька десятків українських компаній.
А що це означає? Що тепер дамоклів меч українського удару завис над всіма російськими базами як на, власне, російській, так і окупованій території. І як підтвердження цього - вранці 8 грудня у окупованому Севастополі працювали зенітно-ракетні комплекси на кораблях на зовнішньому рейді, які, можливо, щось збили. Навіть окупаційний гауляйтер Севастополя заявив, що був збитий безпілотник.
І тепер переходимо до аналізу подій у Чорному морі. Ми пам'ятаємо, що 5 грудня під час удару по Україні у росіян у морі було 4 "Каліброносця" - два надводних, по 8 "Калібрів" на кожному та два підводних човни з 4 "Калібрами" на кожному, сумарно - до 24 ракет. .Україна в той день зафіксувала 22 "Калібри", тому ще дві ракети або впали відразу після запуску, або у росіян не вистачило ракет для максимального залпу, або на кораблях щось зламалося. Через перебування у морі "Каліброносців", їх ескортували інші кораблі та катери - тому в той день загальна кількість рсійського оперативного з'єднання сягала аж 20 одиниць.
Потім росіяни 7-8 грудня мали в морі вже всього 12-13 кораблів та катерів у морі в оперативному з'єднанні, серед них був один підводний човен з "Калібрами". А сьогодні, 9 грудня, у морі взагалі немає жодного "Каліброносця", а всього в морі є 13 кораблів та катерів. Два кораблі та катери патрулюють Азовське море.
У відповідь російському чорноморському флоту Україна готує флот дронів. Його, за словами міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова, сформують вже у грудні. Для цього за сім місяців зібрали більш як 237 мільйонів доларів
За даними західних морських аналітиків, Україна вперше на державному рівні створує морські безпілотники саме як ударну складову своїх ВМС. Хоча досвід використання безпілотних катерів для ударів по великим надводним кораблям вже був починаючи з 1998 року - у Перській затоці, у Адені та у інших місцях, флот США та інші флоти не зробили з цього висновків. І більшість морських дронів розроблялися для зовсім інших задач - розвідувальних, пошукових, рятувальних, протимінних тощо. А Україна вже має успішний досвід використання морських дронів як стратегічного засобу впливу на російський флот, який значно переважає кількісно та за ударними можливостями ВМС України.
Фактично я тут бачу нове "видання", так би мовити, "молодої школи" - теорії створення військово-морських сил на базі невеликих носіїв мінно-торпедної, ракетної чи іншої високотехнологічної на даний момент зброї, яка коштувала б відносно дешево та могла б застосовуватися проти великих військових кораблів. У кінці ХІХ століття це були міноносці, успішно випробувані у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр., у різноманітних внутрішніх конфліктах у країнах Латинської Америки та згодом у російсько-японській війні. Під час Першої світової акцент "молодої школи" змістився на маленькі торпедні катери, підводні човни та авіацію. Після Другої Світової, вже у 1960-х рр. така "молода школа" виступала за ракетні катери. Але досвід показав, що створення військово-морських сил лише за ідеями "молодої школи" на основі одного високотехнологічного і невеликого типу кораблів чи катерів має як плюси, передусім масовість та невисоку вартість, так і мінуси - нездатність діяти у відкритому морі, високу вразливість самих цих засобів та відносно невеликі досягнуті результати загалом.
Підсумовуючи, в умовах "тут і зараз" створення флоту дронів є чудовим шансом України дати асиметричну - ефективну та дешеву відповідь російському чорноморському флоту та або знищити, або блокувати його. Зараз це вдається з застосуванням зовсім невеликих сил. Збільшення кількості морських дронів може дати перехід кількості у якість - тобто, масоване використання збільшить втрати росіян у великих кораблях, однак буде втрачена і значна частина дронів. Втім, дрони на то і дрони, щоб не переживати через їх втрату. І цей флот дронів має сенс саме у Чорному морі з його відносно невеликими відстанями та широкими можливостями для розвідки. Однак, у подальшому майбутньому Україна має розраховувати на ВМС як комплексні сили - з кораблів основних класів, катерів з ударними ракетами, дронів, авіації, берегових ракетних комплексів та морської піхоти. Тобто, дрони зараз зіграють важливу чи навіть вирішальну роль, але згодом стануть одним з компонентів флоту, для якого, нагадаю, будують корвети..
Тепер про ситуацію на лінії зіткнення. Знову, якщо дивитися на карту - то без змін. Але дуже важка ситуація навколо Бахмуту та у самому Бахмуті. Там продовжується наступ росіян, які обрали його точкою зосередження всіх своїх зусиль і вже не можуть зупинитися. Бо зупинитися для них під Бахмутом означає кінець - тому що при зупиненні наступу вони не будуть мати ані часу для передислокації сил на інші напрямки, ані часу для стримання можливого українського контрнаступу. А сил для наступу на інших напрямках, окрім Бахмуту, у росіян вже немає. Концентрація артилерії на даній ділянці лінії зіткнення досягла параметрів другої світової. Але загальна ситуація тут нагадує мені події вже Першої світової - коли Німеччина на Західному фронті кинула всі свої останні резерви, всі свої останні сили у наступ в надії прорвати оборону союзників і таким чином дійти до Парижу та досягти перемоги. Однак, коли їх наступ зупинили - то у німців тоді, влітку 1918 року, вже не було сил навіть оборонятися.
І тому вже навіть не слід порівнювати Бахмут з Верденом 1916 року. Це саме той останній німецький наступ Людендорфа, який завершився 8 серпня 1918 року "самим чорним днем німецької армії" - коли союзники пішли у контрнаступ та більше не зупинялися аж до капітуляції Німеччини у Комп'єнському лісі та ганебної втечі кайзера Вільгельма ІІ. Врешті-решт це закінчилося майже повною демілітаризацією Німеччини, відторгненням від неї ряду територій та репараціями, які вона виплачувала аж до 2010 року. .
Так само і росіяни всі до єдиного будуть виплачувати репарації на відновлення України - на відновлення всього того, що вони у нас зруйнували. А сам путін та його посіпаки вже готуються до втечі. Але не як кайзер Вільгельм ІІ, який тихо доживав аж до 1941 року у Нідерландах у якості нікому не потрібного емігранта. Вони планують втечу до Венесуели, Парагваю та Аргентини - тих самих країн, куди 1945 року тікали вже зовсім інші німці. Ті німці, яких через 10-20-30-40-50-70 років вишукують та жорстоко карають за їх злочини проти людства під час Другої світової.
Поки що російський диктатор путін зізнався у тому, що він віддає накази на руйнування енергетичної інфраструктури України не просто так, а тому що вважає, що після 24 лютого саме Україна, за його безглуздим твердженням, першою почала завдавати ударів. А путінський прихвостень у ООН Небензя відкрито на весь світ погрожує оголосити Україні війну, якщо Україна буде продовжувати заважати росії здійснювати так звану "СВО" на території України. Це, за думкою росіян, виглядає так - російське керівництво вважає, що росія може розпочати воєнну операцію на території будь-якої країни, наприклад Німеччинни, Франції, Казахстану чи Китаю - і якщо ці країни будуть заважати росіянам - то росія оголосить їм війну.
Однак, шансів на перемогу у росії вже давно немає. Ми вже бачимо, як армія росії зазнала стратегічної поразки та зараз б'ється у останніх конвульсіях в останньому наступі. Ми бачимо, як російські ППО і флот виявилися неспроможними захищати від дронів. Ми бачимо, як росія перетворилася на державу-ізгоя, гірше ніж Північна Корея. З росією ще якось розмовляють та рахуються лише через факт наявності у неї ядерної зброї.
А поки що росію обкладають черговими санкціями. Туди забороняють за дев'ятим пакетом санкцій продаж безпілотників та компонентів для них, в тому числі подвійного призначення, ноутбуки, жорсткі диски та інші накопичувачі, об'єктиви для фото-та відеоапаратури та багато іншого. На території Євросоюзу остаточно припинять мовлення російські телеканали. Причому почали з зовсім знахабнілих діячів переїхавшого на територію Євросоюзу у Латвію телеканалу "Дождь". Оці халамидники почали у прямому ефірі займатися підвищенням боєздатності російських "чмобіків", перед цим показали карту росії з анесованим Кримом - а коли латвійський уряд попередив, що так не можна і пригрозив позбавити їх ліцензії, то реакція росіян скотилася у повний неадекват. Вони проігнорували зустріч з урядовою комісією через те, що не захотіли знайти перекладача на державну мову Латвії, оскільки вважали, що з ними стануть розмовляти російською...
Євросоюз у особі його керівника дипломатичного відомства Жозепа Борреля наголошує, що росія не повинна перемогти і посилює фінансово-економічну та іншу допомогу Україні, а про нові санкції ми казали трохи раніше. Тим часом новий пакет допомоги надає Україні Німеччина - в його складі є, серед іншого, 18 новітніх самохідних гаубиць на колісному шасі. Пакет допомоги з засобами для розмінування надає Словаччина, також там розгортають виробництво снарядів для української артилерії стандарту НАТО. США не будуть скорочувати свою допомогу чи проводити її аудит, навпаки, вони надають чергові засоби ППО, 80 тисяч 155-мм снарядів, ракети для HIMARS та багато іншого, а прямо зараз йде велика партія бронетранспортерів. Гуманітарну допомогу у вигляді автомобілів, будівельної техніки та енергетичного обладнання надають Південна Корея та Японія.
Дипломатичного вирішення війни зараз немає - і за думкою українського керівництва, і за результатом аналізу генерального секретаря НАТО. Справа у тому, що Україна вважає можливим будь-які перемовини лише за умови повернення до кордонів 1991 року, непорушність яких гарантувала сама росія та порушила власні гарантії, та вигнання всіх окупантів з українських територій .Натомість на росії вважають за потрібне продовжувати обстріли критичної інфраструктури з метою примусити Україну цим до перемовин, виграти час для якогось наступу та відновлення російських сил. Також на росії заявляють про плани повторної окупації тих територій України, які були визволені нещодавно у Харківській та Херсонській областях.
Тому дійсно, дипломатичного шляху немає - бо позиції сторін принципово різні. Україна хоче визволення від окупантів та міжнародних гарантій безпеки. А росія хоче, як мінімум, утримати вже окуповані території, як максимум - знищити Україну взагалі.
Але єдине, що чекає на росію - це навіть не поразка з підписанням миру та обмеженнями типу Версальського мирного договору навіть не безумовна капітуляція з подальшим планом Маршалла для переможеної країни з метою дати їй можливість виплатити репарації. Сучасну росію чекає сучасний аналог плану Моргентау - з ліквідацією її як держави, розчленуванням на кілька квазідержавних утворень під міжнародним силовим контролем, судом над всіма військовими злочинцями, демонтажем важкої промисловості, повною демілітарізацією та денуклеарізацією, спрямуванням взагалі всіх російських ресурсів на виплату репарацій для відбудови України. Щоб росія більше ніколи більше навіть у теорії чи навіженому задумі комусь загрожувати. Загалом, це буде як раз така росія, яка більше всього подобається самим росіянам - суцільна зона, а всі росіяни в ній - зеки.
