Бойові дії в Одесі і зброя для України за підсумками Рамштайну (ВІДЕО)

Всі основні деталі подій в Одесі, на фронті, у Чорному морі та у міжнародній сфері можна подивитися у нашому відео.

Становище в Одесі та Одеській області

Всю середину січня Одеса і Одеська область залишалися без обстрілів, хоча іноді лунала повітряна тривога. Штормова погода у морі кілька разів призводила до того, що на узбережжя Одеської області викидає зірвані з якорів міни - і їх оперативно підривають. Також одного разу підірвали знайдену російську крилату ракету, яка просто впала. 

Складною залишається ситуація з енергетикою Одеської області, яка не має потужних електростанцій і тому залежить від інших регіонів та не дуже потужних загалом та не дуже стабільних сонячних та вітрових електростанцій. Тому кожного дня на Одеську область виділяють певні ліміти, яких ледве вистачає, аби вдень хоч якось утриматися у графіках стабілізаційних відключень.

Оперативна ситуація на фронті

Всі ці дні середини січня продовжується певна активізація російських військ, яку можна спостерігати після зміни командування у російських загарбників. Вони роблять спроби наступу у Запорізькій області, які з великими втратами для росіян відбиваються. Можливо навіть, що це не великий наступ, а просто медійна імітація - щоб на фоні дій так званих "вагнерівців" російське командування могло сказати про якісь свої активні дії. На Донбасі саме "вагнерівці" продовжують тиск на українські позиції під Бахмутом та Соледаром. Ситуація там приблизно наступна - містечко Соледар фактично втрачено, та його захисники організовано відійшли і контролюють певні околиці міста. Бахмут утримують, але ситуація там важка і є можливість оперативного оточення - однак зараз все під контролем.  

Росіяни терплять величезні втрати у особовому складі - через їх фактичний перехід ще з листопада до тактики піхотних штурмів з обмеженою підтримкою артилерії та бронетехніки. Через це вони щодоби втрачають від 600 до 800 особин - фактично за добу знищується не менше батальону. Станом на 23 січня іх невідворотні втрати вже майже 121,5 тисяча особин. 

Оперативна ситуація на морі

Починаючи аж з 14 січня росіяни постійно тримали напруження у Чорному морі, загрожуючі Одесі та іншим містам України ракетними обстрілами. У складі оперативного з'єднання чорноморського флоту було в період з 14 по 20 січня у тих чи інших комбінаціях у морі постійно було відразу 6 "каліброносців" - і це була найтриваліша концентрація ударних сил за весь час війни. Однак 21 січня їх залишилося 5 - 4 надводних кораблі та 1 підводний човен. А як раз 22 січня той підводний човен також повернувся у базу, в морі було 4 ракетоносці. 23 січня повернувся у базу ще один корабель - і в морі залишається три надводних кораблі, на яких є 24 ракети "Калібр". Загалом сьогодні в морі перебуває 11 російських кораблів, серед яких 3 вищезгадані ракетні та 2 десантних.

Вранці 23 січня стало відомо, що був знищений черговий російський катер - і це довело російські втрати на морі до 18 одиниць. Справа була такою. Під Херсоном, у дельті Дніпра, росіяни спробували висадити чи то десант, чи то невелику ДРГ на один з Потьмкінських островів. Це завершилося для них повним розгромом та потопленням катера, який переобладнали з цивільного під військові цілі. Це вже другий російський катер, знищений у цьому районі за останні пару тижнів.

До речі, оперативне командування "Південь" ЗСУ кілька днів тому наголосило про повну захищеність узбережжя Одеської та Миколаївської областей від будь-якого російського десанту. Цьому є кілька причин - і потужний захист самого узбережжя, і наявність протикорабельних ракет, що робить неможливим навіть наближення великих російських кораблів на відстань менш ніж 120 кілометрів до берега. І, звісно, на це впливає стратегічна поразка російського флоту, який не може нічого окрім ракетних ударів з великої відстані.

Є свіженька інформація про дислокацію росіян у Севастополі на основі космічних знімків за 21 січня. Там був помічений один з фрегатів проекту 11356, який зайшов у Севастополь на коротку ротацію, два десантні кораблі проекту 775, два підводні човни, а також ряд інших кораблів, які вже кілька місяців стоять біля причалів і бояться виходити в море взагалі - це, передусім, два старі фрегати проекту 1135,

У Шотландії продовжуються тренування та навчання двох переданих ВМС України мінних тральщиків типу "Сендаун", які отримали назви "Черкаси" та "Чернігів", а їх тактичні номери такі ж самі, як у захоплених росіянами ще 2014 року українських кораблів цього класу. Зауважу, що ці два кораблі, скоріш за все, залишаться у британських водах до кінця війни - а після цього відразу займуться розмінування Чорного моря поблизу Одеси.

Росіяни продовжують вивозити морем з Севастополя вкрадене українське зерно. А також всіляко гальмують роботу "зернового коридору".

"Рамштайн" і допомога Україні

 Нещодавно завершилася чергова міжнародна конференція союзників України на авіабазі Рамштайн у Німеччині. Вона пройшла під знаком переходу країн НАТО до широкомасштабного постачання Україні важкої зброї, в тому числі бронетехніки. Рубікон перейдено - і Україна у великій кількості отримає І тут слід розібратися трохи окремо - що з авіацією, що з бронетехнікою, що з артилерією. Про надання широкомасштабної допомоги Україні, окрім США, оголосили Великобританія, Польща, Нідерланди, Швеція та навіть Естонія. Натомість вагається все ще Німеччина.

Загалом, озвучені на початку року командувачем ЗСУ Валерієм Залужним цифри необхі

Танкове питання

Захід остаточно вирішив надати Україні основні бойові танки стандарту НАТО. Це можна пояснити як фактичним вичерпанням танків радянського стандарту у східноєвропейських країнах - їм вже нічого постачати, так і зміною стратегії допомоги. Першою стала Франція з планами надання легких колісних бронемашин з важким танковим озброєнням АМХ-10, фактично легких колісних танків. Другими стали США, які загалом надають Україні 109 важких БМП "Бредлі", які поєднують в собі систему захисту танка, можливсті перевезення десанту та озброєння для боротьби з піхотою та легкою бронетехнікою. Сюди ж слід додати передачу великої партії німецьких БМП "Мардер" та шведських БМП.

Польща і Великобританія стали першими державами, які готові надати танки стандарту НАТО, хоча на перших порах і в невеликій кількості - по одній роті/ескадрону приблизно по 12-14 машин кожна. Але слід розуміти, що це фактично означає перший крок до дійсно масових поставок - у кілька сотень танків. Тому що українських танкістів слід навчити роботі на західних танках, сформувати певну стратегію та тактику їх застосування, сформувати нові чи переформувати наявні танкові бригади. Поки це буде відбуватися, західні держави перейдуть від слів до справи, тобто до великих партій танків.

Британських танків "Челленджер-2" точно буде небагато, лише символічна кількість - адже їх і було виготовлено всього 420 штук, і більшість перебувають на озброєнні британської армії. Тобто, Британія фактично "відриває" їх від себе - для того, щоб подати приклад іншим державам. Але Британія може профінансувати постачання Україні інших типів танків.

Німецьких танків "Леопард-2" зараз у європейських країнах НАТО та Канаді на озброєнні є більше 2000 штук. З них Польща, Канада, Іспанія, Греція, навіть Данія мають технічну можливсть досить оперативно надати Україні 200-300 таких танків. Ще стільки ж, теоретично, може надати Німеччина - але тут спливає питання німецької ну дуже стриманої позиції. Німецький парламент Бундестаг не схвалив передачу Україні танків, але німецький уряд під тиском США одночасно перестав заперечувати проти реекспорту танків "Леоперад" від інших держав до України. Окрім того, німецький уряд виражає готовність надавати Україні "Леопарди" за умови початку передачі Україні американських танків "Абрамс".

США загалом мають можливість надати України також не менш 200-300 танків "Абрамс" ранніх модифікацій, але поки що вагаються, посилаючись на, начебто, складнощі з технічним обслуговуванням. 

Про готовність до передачі Україні своїх основних танків "Леклерк" вже заявив президент Франції Макрон. Але ці танки, якщо і будуть, то у невеликій кількості - щоб відзначити вклад Франції у справу розгрому росії.

Загалом, всі танки стандарту НАТО є набагато важчими за танки радянського стандарту Т-72, Т-80, Т-84 та інші, які зараз широко використовуються обома сторонами у війні. За рахунок більшої маси вони набагато більш захищені, мають більш досконалі системи зв'язку та керування вогнем. І, в цілому, танки стандарту НАТО, розроблялися саме для того, щоб у меншості успішно протистояти великій кількості радянських танків. Тобто, поява на фронті навіть однієї-двух танкових бригад ЗСУ, укомплектованих сотнею НАТОвських танків кожна, здатна створити ударний кулак, який може радикально змінити ситуацію на будь-якій ділянці фронту.

Авіаційне питання

Нідерланди стали першою країною, яка заявила про готовність поставити в Україну винищувачі F-16. Міністр закордонних справ Вопке Гукстра заявив 20 січня, що Нідерланди розглянуть можливість постачання винищувачів F-16, якщо про це попросить Київ у офіційному порядку.

А 21 січня Посол Сполучених Штатів при Організації з безпеки і співробітництва в Європі Майкл Карпентер підтвердив, що Вашингтон погодиться з ідеєю партнерів передати Україні винищувачі F-16.

Загалом було виготовлено більше 4600 літаків даної моделі. Повітряні сили Нідерландів мають 61 винищувач F-16.

У свою чергу Володимир Зеленський у зверненні до учасників Рамштайну закликав на наступній зустрічі надати Україні ракети більшої дальності та винищувачі F-16.

Окрім того, Україна вже отримує надані раніше британські вертольоти "Сі Кінг", які у одному з варіантів оснащення ракетами "повітря-повітря" здатні ефективно знищувати велику кількість російських крилатих ракет чи дронів - перебуваючи при цьому у безпечному повітряному просторі. Також вони здатні завдавати ракетні удари по наземним чи морським цілям з великої відстані та шукати підводні човни - хоча такі операції зараз набагато ризикованіші.

Артилерія

Всі союзники НАТО продовжують передачу Україні артилерії. Так, у черговому пакеті допомоги загалом 30 самохідних артилерійських установок надає Великобританія - 8 відразу та ще 22 по мірі відновлення їх боєздатності. Взагалі всю свою артилерію, це 155-мм самохідні установки "Цезар" французького виробництва та радянскі 122-мм гаубиці, надає Естонія. Швеція надає партію найкращих зараз 155-мм самоходок "Арчер". 

А що там на росії?

А на росії, як завжди, все погано для самих росіян та добре для України. Зважаючи на те, що, згідно офіційним повідомленням російського командування, українська авіація була знищена повністю ще у перші дні війни, то ми бачимо, як вони встановлюють на дахах будинків у москві комплекси ППО для захисту від давно знищеної української авіації та інших повітряних сил. Також слід зауважити, що росіяни вважають злочином знищення повітряних сил над житловою забудовою - якщо таким чином знищуються російські ракети над українськими містами. І саме тому росіяни збираються знищувати повітряні цілі над житловою забудовою москви. Це має два пояснення - або те, що росія вважає злочином для інших, це нормально для неї, або вони збираються вчинити злочин самі. А якщо без жартів - то росіяни просто бояться ударів безпілотників, так, як це робилося на цілому ряді російських авіабаз.

 Цілий тиждень починаючи з 14 січня росіяни готувалися до чергового ракетного удару - і так і не спромоглися його завдати. Стратегічні бомбардувальники росіян, які у більшості перебазувалися на віддалені авіабази у Сибіру та Заполяр'ї або не можуть піднятися у повітря, або просто не мають ракет.

На росії намагаються провести ще одну хвилю мобілізації, щоб набрати до 500 тисяч чмобіків. Але хто їх навчить, чим їх озброїти, чим нагодувати та яку надати для підтримки бронетехніку та артилерію - це великі питання, на які немає відповіді у самого російського командування. Адже майже всі досвідчені офіцери, сержанти та інші - їх вже нема. Майже всіх танків, які були на озброєнні російської армії та були боєздатними на початку війни - вже нема. Ресурсів промисловості для розгортання виробництва та навіть відновлення техніки з резерву та консервації у них нема.

На цьому фоні розростаються внутрішні протиріччя у росіян. Спроба дати карт-бланш групі пригожина з його "вагнером" та генералом суровікіним виявилася невдалою. Тепер у путіна його намагаються перевести на другий план і знову дати карт-бланш тим, хто розробляв план "взяти Київ за 3 дні" - і не зміг. Це про генерала Герасімова та інших військових професіоналів. Невдачі Герасімова, шойгу, пригожіна та інших у росії слід розуміти як те, що завдання перемоги над Україною путін дав кращим з кращих, вони не впоралися, і тепер вони намагаються просто відтягнути свій неминучинй кінець.

Загалом же політика Заходу і України єдина в тому, що вже почалося змагання - хто першим посадить путіна на лаву підсудних. Хто і яким чином створить офіційний міжнародний трибунал. Хто отримає політичні лаври за суд над агресорами. І у путіна це чудово розуміють - тому й намагаються триматися до останнього росіянина.