Чи буде євроколія від польського кордону до Львова
Питання будівництва євроколії від кордону із Польщею до Львова розглядалося починаючи із першої половини 1990-х років. Зокрема в книжці «Львівська залізниця. Історія і сучасність», яка вийшла до 130-річного ювілею Львівської залізниці, було опубліковано схему реконструкції пасажирської станції у Львові, що передбачала будівництво приміського вокзалу та міжнародного вокзалу євроколії. Передбачалося спорудження швидкісної євроколії шириною 1435 мм. на ділянці Львів - Мостиська – Медика протяжністю 84 кілометри.
30 років проєктів та розмов
Цей план був підтриманий польськими залізничниками. На замовлення Львівської залізниці у 1993 році проєктнпй інститут «Львівтранспортпроєкт» розробив передпроєктні пропозиції організації руху поїздів у напрямку Львів – Мостиська-2. Передбачалося реконструювати двох існуючих електрифікованих головних колій шириною 1520 мм. на лінії європейського стандарту 1435 мм., розраховані на швидкість руху поїздів до 160 км/год. Складовою проєкту мало стати спорудження міжнародного вокзалу у Львові, який обслуговував би до 2 тисяч пасажирів на добу із готелем на 500 місць та приміського вокзалу тупикового типу. Нажаль, було споруджено лише приміський вокзал, який почав працювати у грудні 1996 року. Сюди було перенесено із головного вокзалу відправлення електропоїздів в напрямку Мостиськ, Новояворівська, Стрия та Самбора, а також дизель-поїздів в напрямку Ходорова.
Залізничний вокзал у Хирові. Вигляд зі сторони колій. Сучасне фото. Автор О. Рудоманов
Хоча масштабний проєкт будівництва євроколії до Львова і будівництва тут міжнародного залізничного вокзалу так і не був реалізований, у 1990-х роках було реалізовано низку менших проєктів місцевого транскордонного пасажирського сполучення між Україною та Польшею. У цих проєктах використовувалися ділянки залізниці із європейською шириною колії, які проходили до прикордонних станцій. Станом на середину 1990-х років міжнародні пасажирські перевезення між Україною і Польщею проходили через п’ять українсько-польських переходів Мостиська-Медика, Хирів-Кросценько, Ягодин-Дорохуськ, Ізов-Грубешув та Рава-Руська-Гребенне. Через ці переходи курсувало 28 пасажирських поїздів.
В кінці 1980-х – на початку 1990-х років через станцію Хирів транзитом проходили польські пасажирські поїзди до Загужа, в тому числі – швидкий поїзд Варшава – Загуж. Проте із часом рух цих поїздів припинився. 28 травня 1994 року було відкрито прикордонний перехід Хирів – Кросценько. У той день із Польщі до Хирова євроколією прибув спеціальний ретро-поїзд під паровозом ТУ-2. В урочистостях із приводу відкриття прикордонного переходу взяв участь тодішній Надзвичайний і Повноважний посол України в Польщі Геннадій Удовенко, який згодом став Міністром зовнішніх справ України. Із 1994 по 2010 рік до Хирова курсував регіональний міжнародний поїзд Устріки Долішні – Хирів.
21 травня 1996 року відбулося відкриття для пасажирського залізничного сполучення українсько-польського прикордонного переходу Рава-Руська – Гребненне. До 2005 року до Рави-Руської із Варшави курсував польський пасажирський поїзд. Його курсування, нажаль, припинилося. За офіційною версією – через перевезення великої кількості контрабанди.
Найбільший проєкт із залізничного сполучення між Україною і Польшею на початку 1990-х років було реалізовано на території Волинської області. Річ у тім, що на початку 1990-х залізничне сполучення між Україною і Польщею відбувалося через станцію Брест у Білорусі. Відповідно, наша країна сплачувала значні кошти білоруським залізничникам. Щоб уникнути цих витрат, було прийнято рішення про будівництво пункту перестановки пасажирських вагонів на станції Ягодин на Волині. Уряд України спрямував на це будівництво 400 мільярдів карбованців.
За звичайних умов будівництво комплексу по перестановці пасажирських вагонів із візків широкої колії 1520 мм. на візки євроколії 1435 мм. ведеться біля двох-трьох років, проте в часи гіперінфляції початку 1990-х років виділені Урядом України кошти потрібно було використати максимально швидко. Відповідно керівник Львівської залізниці Георгій Кірпа дав вказівку – провести масштабне будівництво у Ягодині протягом півроку. Уже 23 травня 1995 року було відкрито пункт перестановки пасажирських вагонів у Ягодині. Роботи із будівництва були виконані силами будмонтажтресту Львівської залізниці та Львівського спеціалізованого будівельного управління № 1. В процесі будівництва було прокладено 2 кілометри водогону, 15 кілометрів кабельних ліній та 7 кілометрів залізничних колій. Залізничники Львівської залізниці отримали привітання від тодішнього Президента України Леоніда Кучми.
У 2000-х роках, після вступу Польщі до Європейського Союзу обсяги пасажирського залізничного сполучення між Україною і Польщею значно скоротилися. Відповідно, транскордонні ділянки євроколії між нашими державами частково занепали. Інтерес до відновлення залізничного руху між Україною і ЄС по ділянкам євроколії відновився після запровадження безвізу для українців. Наприкінці 2010-х років було запущено транскордонне залізничне сполучення євроколією між містами Закарпаття та містами Угорщини та Словаччини.
Зокрема 9 грудня 2018 року розпочалося курсування пасажирського поїзда Мукачево – Будапешт. Рух цього поїзда призупинився через пандемію COVID-19 у 2020 році. Поїзд Мукачево – Будапешт знову курсує із 2 листопада 2021 року. 9 червня 2019 року розпочав регулярні рейси пасажирський поїзд Мукачеве – Чоп – Кошице. Рухомий склад виділили державні залізниці Словаччини. Курсування поїздів на цьому маршруті теж перервала епідемія COVІD-19 у 2020 році. Відновлення регулярного пасажирського сполучення по євроколії між Словаччиною і Закарпаттям відбулося липні 2021 року.
Чому забули за Львівщину?
Львівщині в плані транскордонного пасажирського залізничного сполучення із Європою пощастило значно менше. В кінці літа 2019 року чеський приватний залізничний оператор «RegioJet» запланував починаючи із червня 2020 року розпочати курсування швидкого міжнародного поїзда Прага – Краків – Перемишль – Мостиська-2. Планувалося, що із Праги поїзд вирушатиме о 22:10, а у Мостиська прибуватиме о 09:30. Потяг Прага – Мостиська-2 мав курсувати раз на день, у його складі мало бути 8 – 12 пасажирських вагонів.
Проте плани не були реалізовані у зв’язку із пандемією COVID-19. Окрім приватного залізничного оператора «RegioJet» плани запустити залізничне сполучення між Чехією, Польщею і Україною озвучувала також приватна компанія «Leo Express». У січня 2019 року з’явилася інформація про плани запуску потягів за маршрутом Прага – Медика – Прага із можливим продовженням до української станції Мостиська-2. Планувалося, що компанія відправдятиме із Праги в напрямку українського кордону чотири поїзда щоденно. Тривалість поїздки із Праги до українського кордону мала становити біля 10 годин.
Із 2016 року завдяки зусиллям громадськості ведеться обговорення відновлення євроколії від Перемишля до Хирова і далі до Загужа і відновлення курсування за цим маршрутом транскордонних пасажирських поїздів. Активісти влаштовували поїздки на польській дрезині євроколією від Перемишля до української станції Нижанковичі, які мали в першу чергу промоційну мету, адже наявна колія від Перемишля до Нижанкович знаходиться у напіваварійному стані – тут можливий рух зі швидкістю не більше 30 кілометрів на годину.
Крім того ця колія навряд чи витримає рух чогось більш важкого, аніж дрезина. Проект відновлення сполучення між Перемишлем, Нижанковичами і Хировом був підтриманий Міністерствами інфраструктури Польщі та України. Польська сторона готова була виділити фінансування на відновлення залізниці євроколії на ділянці Перемишль – Мальховіце – Держкородон. Нажаль, практичній реалізації планів відновлення регіонального транскордонного залізничного руху завадила пандемія COVID-19.
У червні 2017 року на рівні Міністерства інфраструктури України почалося обговорення створення прямого пасажирського залізничного сполучення між Львовом та Варшавою через Раву-Руську. Зазначимо – саме через Раву-Руську у 1920 – 1930 рр. курсували швидкі поїзди Львів – Варшава. Загальна довжина маршруту Львів – Варшава через Рава-Руську складає біля 330 км. Для реалізації проєкту запуску пасажирських поїздів Львів – Варшава необхідно було б перебудувати під європейський стандарт малодіючу залізницю Рава-Руська – Львів (Брюховичі) довжиною 58 кілометрів.
Спецпоїзд із Перемишля прибув на станцію Нижанковичі. 2018 р. Фото Віктора Гальчинського
Також необхідно було б провести реконструкцію 7 кілометрів існуючої євроколії від держкородону до станції Рава-Руська. Керівництво Львівської залізниці в особі Івана Груника оцінила реалізацію проєкту створення прямого пасажирського сполучення Львів – Варшава євроколією у суму біля 50 мільйонів євро. Планувалося на реалізацію проєкту залучити кошти інвесторів.
Паралельно із проєктом будівництва євроколії до Львова через Раву-Руську знову обговорювалося питання облаштування євроколії від Мостиська-2 до Львова. Зокрема, про будівництво євроколії від держкордону на до станції Скнилів у листопаді 2019 року під час візиту до Львова говорив тодішні керівник «Укрзалізниці» Євген Кравцов. Кравцов зазначав, що «Укрзалізниця» зможе за рік реконструювати колію від Мостиська-2 до Скнилова під європейський стандарт 1435 мм.
Він стверджував, що за наявності фінансування до кінці 2020 року можна було б запустити швидкісне залізничне сполучення між Львовом, Краковом, Прагою і Віднем. У кінці зими 2020 року директор АТ «Укрзалізниця» із стратегічного розвитку та інвестиційної політики Антон Саболевський заявив, що будівництво євроколії Скнилів – Мостиська-2 може розпочатися вже у 2020 року. Проте пандемія COVID-19 та брак реального фінансування цього проєкту призвели до того, що відповідне будівництво так і не розпочалося.
Станція "Рава-Руська"
В той же час, інтерес до проекту євроколії до Львова через Раву-Руську теж не вщухає. На початку 2022 року з’явилася надія, що проєкт буде реалізовано хоча б частково у вигляді відновлення пасажирського залізничного сполучення євроколією між містами Польщі і українським містом Рава-Руська. 7 лютого 2022 року заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко під час наради із представниками АТ «Укрзалізниця», Львівської митниці та місцевої влади розповів про проєкт відновлення євроколії від українсько-польського кордону до станції Рава-Руська.
За словами чиновника, капітальний ремонт (а фактично – відбудова) 8 кілометрів євроколії Гребенне – Рава-Руська разом із реконструкцією вокзалу в Раві-Руській із можливістю провелення митного контролю вартуватиме орієнтовно 100 мільйонів гривень. За словами голови Львівської ОДА Максима Козицького, проєктно-кошторисну документацію на відновлення євроколії до Рави-Руської профінансує місцевий і обласний бюджет. Її вартість – біля 4 мільйонів гривень.
Дизельний потяг Львів-Рава-Руська
Максим Козицький оцінив час реалізації проєкту відновлення євроколії до Рави-Руської у два роки. Втілення проєкту заплановано в рамках президентської програми «Велике будівництво». Керівники Львівської ОДА запевнили – євроколія до Рави-Руської є першим кроком до реалізацїі більш масштабного проєкту євроколії до Львова.
Надія на євроколію до Львова все ще є
Сьогодні 15 лютого 2022 року у Львівській обласній державній адміністрації відбулося підписання Меморандуму про співробітництво із відновлення європейської колії на відрізку Держкордон (Гребенне) – Рава-Руська, про що повідомила прес-служба ЛОДА. Документ підписали чотири сторони: АТ «Укрзалізниця», Львівська обласна державна адміністрація, Рава-Руська міська рада та Добросинсько-Магерівська сільська громада.
«Загальний проєкт передбачає будівництво євроколії між Варшавою та Києвом через Львів. Першим його етапом має стати прокладання нового 8-кілометрового відрізка вузькоколійки між Рава-Руською і Держкордоном. Ініціатива належить нам, Львівщині. Почати плануємо вже – з виготовлення проєктно-кошторисної документації за кошти громад та області.
Це коштуватиме 4 мільйони гривень. На нього за 6 років анонсували скерувати з держбюджету 200 млрд. гривень. Євроколія означає об’єднання якісними пасажирськими перевезеннями дві європейські столиці. А відтак – підвищення пасажиропотоку, збільшення дипломатичних, підприємницьких контактів та туризму», – заявив під час підписання меморандуму голова Львівської ОДА Максим Козицький.
Проєктно-кошторисну документацію із відновлення 8 кілометрів євроколії та реконструкції вокзалу в Раві-Руській мають виготовити протягом цього року. Замовником виступить Рава-Руська міська рада, частину коштів надасть Добросинсько-Магерівська сільська громада, через територію якої проходить залізниця Львів – Рава-Руська. Вартість проєктування реконструкції вокзалу в Раві-Руській становитиме біля 1 мільйона гривень, а відбудови євроколії – 3 мільйони гривень.
Треба зазначити, що реалізація проєкту пасажирського залізничного сполучення між Варшавою і Равою-Руською потребуватиме значних змін у приміському пасажирському сполученні Львів – Рава-Руська через Жовкву. Зараз на цьому маршруті приміський дизель-поїзд № 6001/6002 курсує один раз на добу. Лінія обслуговується іще радянськими дизель-поїздами ДР1 виробництва Ризького вагонобудівного заводу. Ці дизель-поїзди мають катастрофічний рівень зношення і за рівнем комфорту не відповідають сучасним вимогам. Отож, для того, щоб проєкт залізничного «хабу» в Раві-Руській ефективно працював, як мінімум, потрібно запустити на маршруті Львів – Рава-Руська – Львів сучасні українські дизель-поїзди виробництва Крюківського вагонобудівного заводу, які вже працюють на Львівськоій залізниці.
Розклад таких дизель-поїздів має бути «підв’язаний» до руху пасажирських поїздів Львів – Варшава. Нажаль, за сучасного стану колії організувати швидкісне сполучення на ділянці Львів – Жовква – Рава-Руська не вийде. Проблема тут не тільки в самій колії, але в дуже низькому рівні автоматизації та сигналізації на станціях і перегонах. Навіть на початку ХХІ століття залізнична інфраструктура тут на рівні початку ХХ століття. Зокрема на станції Жовква всі стрілки переводяться вручну. Проте навіть за умови, що дизель-поїзд зі Львова до Рави-Руської йтиме біля півтори години (зараз дизель-поїзд № 6001 Львів – Рава-Руська в дорозі 2 години і 22 хвилини, але тривалість рейсу можна скоротити за рахунок відміни зупинок на зупинкових пунктах), то усе одно час залізничної мандрівки Львів – Рава-Руська – Варшава буде мінімальним, що сприятиме розвитку такого сполучення.
Додатково потрібно вирішити питання відновлення приміського залізничного сполучення по лінії Рава-Руська – Белз – Червоноград. До початку ковідного карантину на цій лінії курсував вантажно-пасажирський поїзд.
Зараз пасажириського сполучення на цій лінії узагалі немає. Колія знаходиться в далеко не найкращому стані. Для збільшення пасажиропотоку майбутнього пасажирського поїзда Варшава – Рава-Руська важливо відновити курсування приміського дизель-поїзда Рава-Руська – Червоноград із перспективою продовження його маршруту до Володимир-Волинського. Таким чином поїздом Рава-Руська – Варшава зможуть скористатися не тільки мешканці Львівщини, але й Волині.
Що ж до проєкту продовження євроколії від Рави-Руської до Брюхович, то тут потрібно буде провести не просто капремонт і реконструкцію наявної колії, але й її значну перебудову на ділянці від Жовкви до Львова. Справа в тім, що початково ця колія будувалася не як магістральна, а як локальна. Тому від Львова до Жовкви трапляються ділянки із кривими малого радіусу, які поїзди мають проходити на малих швидкостях. На час реконструкції колії Львів – Жовква, вочевидь, потрібним буде організація приміського сполучення Львів – Сапіжанка – Червоноград – Белз – Рава-Руська.
