У Харкові переглянули плани будівництва метро
Через повномасштабне російське вторгнення Харків змушений суттєво переглянути та адаптувати проєкт розбудови Олексіївської лінії метрополітену. Залучене кредитне фінансування від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) буде використано за оновленою схемою: терміни будівництва нових станцій подовжено, а електродепо для поїздів зводитимуть повністю під землею.
Про деталі вимушених змін розповів міський голова Харкова Ігор Терехов під час зустрічі з молоддю 10 серпня. Ще до початку великої війни місто уклало з європейськими фінансовими установами угоди на загальну суму 320 мільйонів євро. Початковий проєкт охоплював будівництво двох нових станцій — «Одеської» та «Державінської» із загальною протяжністю 3,46 км, а також зведення електродепо і закупівлю сучасних потягів. Кредитні кошти досі залишаються зарезервованими виключно під цю програму. За словами мера, якби не російська агресія, нові станції могли б ввести в експлуатацію вже цього року, проте реалізацію довелося відсунути в часі.
Найбільших стратегічних змін зазнав план розбудови інфраструктури обслуговування поїздів. Ігор Терехов наголосив, що відкриття двох нових станцій без будівництва електродепо неможливе, оскільки це несе ризики для стабільної роботи всієї системи. Через загрози воєнного часу місто відмовилося від початкової схеми наземного будівництва і прийняло рішення зводити депо, розраховане на 100 вагонів, під землею. Таке суттєве перепланування здорожчить цей етап проєкту на 35–40%, проте наразі це єдиний життєздатний та безпечний варіант.
Водночас місто продовжує роботу над модернізацією рухомого складу. Наразі Харків перебуває на завершальній стадії тендерних процедур із закупівлі сучасних потягів, оснащених асинхронними двигунами. Використання таких вагонів дозволить суттєво економити ресурс — споживання електроенергії знизиться на 30%. Очікується, що перші нові состави надійдуть до міста протягом року-півтора.
Реалізація цих планів відбувається на тлі колосального навантаження на логістику Харкова. Через регулярні ворожі обстріли місто зазнало пошкоджень близько 60% наземного громадського транспорту, роботу якого підтримували завдяки допомозі міжнародних партнерів та передачі техніки з інших міст України. Попри безпрецедентні виклики війни та необхідність щоденно ліквідовувати наслідки атак, Харків не знімає з порядку денного стратегічні інфраструктурні проєкти, адаптуючи їх до нових, більш складних і безпекових реалій.
