Туреччина демонструє нові можливості у Балтійському морі під час навчань НАТО

Навчання Steadfast Dart 2026, що тривають з 2 січня по 18 березня, є головними маневрами Альянсу з розгортання сил у 2026 році. У них беруть участь близько 10 000 військовослужбовців з 11 країн-членів НАТО. Турецьке угруповання стало найбільшим військово-морським представництвом країни в Балтійському регіоні за всю історію, продемонструвавши здатність проектувати силу на відстані 8 000 кілометрів від рідних берегів.

Турецький внесок у навчання представлений оперативною групою з чотирьох сучасних кораблів:

• TCG «Anadolu» (L-400): Флагман групи вагою 27 000 тонн. Корабель оснащений злітною рампою (ski-jump) та сучасною системою управління боєм ADVENT. Саме з його борту працюють ударні безпілотники Bayraktar TB3, спеціально розроблені для базування на кораблях з короткою злітною смугою.

• TCG «İstanbul» (F-515): Перший фрегат повністю турецької розробки та побудови (класу I), введений до складу флоту в січні 2024 року. Корабель на 80% складається з вітчизняних систем, включаючи протикорабельні ракети Atmaca та установку вертикального пуску MiDLAS.

• TCG «Oruçreis» (F-245): Фрегат класу MEKO-200TN, який у квітні 2025 року завершив наймасштабнішу модернізацію у світі для кораблів такого типу, отримавши нові стелс-щогли та сучасні радари ASELSAN.

• TCG «Derya»: Новий корабель комплексного постачання, який завдяки газотурбінній установці може підтримувати високу швидкість на рівні з бойовими фрегатами.

Ключовою особливістю навчань стало оперативне використання трьох безпілотників Bayraktar TB3. Ці апарати зі складними крилами виконували місії з розвідки та спостереження, передаючи дані в режимі реального часу через мережеву інфраструктуру НАТО. Використання БПЛА з борту TCG «Anadolu» дозволяє забезпечувати постійний контроль за акваторією без потреби залучення дорогих пілотованих літаків.

Навчання Steadfast Dart 2026 проходять під керівництвом Німеччини. Особливістю цьогорічних маневрів є відсутність сил США, що розглядається експертами як тест на здатність європейських членів НАТО діяти автономно та швидко посилювати безпеку в регіоні Балтійського моря.

Розгортання турецької авіаносної групи не лише зміцнює східний фланг НАТО, а й демонструє технологічний суверенітет Туреччини в оборонній сфері, перетворюючи її на ключового гравця у забезпеченні безпеки на великих морських відстанях. Також це можна вважати справжнім геополітичним кошмаром для росії, яка пишалася своїми перемогами над флотом Османської імперії у XVIII - XIX століттях у Чорному і Середземному морях - але тепер флот Туреччини оперує у Балтійському морі.