Як змінився обсяг судноплавства в портах Одеської області
Перша половина 2026 року видалася вкрай оптимістичною для морської галузі України.
Загальний вантажообіг морських портів України за січень-серпень склав 47,8 мільйона тонн, але динаміка останніх місяців виявилася вкрай негативною. Якщо у квітні порти перевалили близько 8,5 мільйона тонн вантажів, то вже у серпні цей показник впав до критичних 1,67 мільйона тонн. У результаті кількість суднозаходів до портів Великої Одеси скоротилася майже у 20 разів, що свідчить про серйозну кризу в роботі глибоководних терміналів (при цьому експерти зазначають, що остаточні статистичні дані за липень-серпень ще можуть бути дещо неповними).
За перші шість місяців українські порти змогли обробити 124,6 тисячі TEU, що майже на 30% перевищило показники аналогічного періоду минулого року. Кожен місяць першого півріччя стабільно демонстрував перевищення обсягів 2025 року, а у березні приріст взагалі сягнув рекордних 86%. Фактично, лише за шість місяців портовики змогли виконати близько 58% від усього контейнерообігу попереднього року, що давало надію на повноцінне відновлення морської логістики.
Для порівняння, кількість суднозаходів до портів Великої Одеси скоротилася з 310 у квітні до 16 у серпні 2026 року. На цьому тлі суднопотік різко змістився на Дунай: у серпні Ізмаїл прийняв 488 суден, а Рені — 104.
Однак починаючи з липня позитивна тенденція різко змінилася на протилежну внаслідок різкої ескалації російських обстрілів у другій половині місяця.
Такий обвал судноплавства змушує бізнес шукати альтернативні шляхи для збереження експортних постачань. Як пояснив президент Асоціації міжнародних експедиторів України (АМЕУ) Віктор Берестенко, вантажі знову масово переорієнтовуються на порти річки Дунай, а також спрямовуються транзитом через румунську Констанцу, Польщу та країни Балтії.
Для української економіки таке перенаправлення означає ускладнення логістичних ланцюжків: з'являються додаткові етапи перевалки, зростає відстань, виникає потреба в залученні додаткових вагонів і вантажівок, а також повертається проблема черг на наземних кордонах. Усе це в сукупності суттєво підвищує кінцеву вартість транспортування українського експорту.
