Як за 1000 днів постраждав громадський транспорт в Україні
Бойові дії повномасштабної війни за 1000 днів з 24 лютого 2024 р. по 19 листопада 2024 р. так чи інакше торкнулися громадського транспорту у багатьох містах України. Це і пошкодження чи знищення рухомого складу, це обмеження роботи електротранспорту через дефіцит електроенергії, це руйнування інфраструктури трамвайних та тролейбусних ліній, це окупація.
За даними міністерства розвитку громад і територій України, яке зараз займається і питаннями транспортної інфраструктури, за час війни у містах України росіяни пошкодили та знищиои щонайменше 500 автобусів, 195 трамваїв та 155 тролейбусів. Цей транспорт використовувався для перевезень пасажирів місцевими комунальними підприємствами.
Головним чином, пошкодження і руйнування рухомого складу та інфраструктури зосереджені у містах на окупованій та прифронтовій території, зокрема у Маріуполі, Харкові, Запоріжжі, Херсоні, Сумах, Чернігові, Миколаєві, малих містах Київської, Харківської, Сумської, Херсонської, Миколаївської, Донецької та інших областей. Повністю зруйновані мережі тролейбусу та трамваю на сході України - у Бахмуті, Северодонецьку, Лисичанську, Костянтинівці.
При цьому окупанти частково відновили, частково розграбували систему громадського транспорту Маріуполя.
За цей же час громади у якості гуманітарної допомоги отримали майже 400 автобусів, 40 трамваїв та тролейбусів, а також 66 вагонів метро. Це 86 громад у 13 областях. При цьому залишається питання легального використання такого громадського транспорту, адже закон про гуманітарну допомогу на даний момент забороняє запускати отриманий у якості гуманітарної допомоги рухомий склад на маршрути з оплатою проїзду.
Зараз до Верховної Ради надійшов невеликий за обсягом законопроект, розроблений Кабінетом Міністрів. Цей законопроект пропонує дозволити комунальним підприємствам використовувати у своїй господарській діяльності той громадський транспорт, який був переданий у якості гуманітарної допомоги - трамваї, тролейбуси, електробуси та автобуси екологічного стандарту не нижче "євро-3".
Законопроект вказує, що такий використання такого "гуманітарного" громадського транспорту для міських пасажирських перевезень у військовий час не є їх використанням з метою отримання прибутку. Також законопроект прямо забороняє продаж чи відчуження такого транспорту, окрім безоплатної передачі іншим набувачам гуманітарної допомоги, під якими маються на увазі аналогічні комунальні підприємства - перевізники.
Тобто, тепер ті міста, які отримали автобуси чи інший громадський транспорт як гуманітарну допомогу, у разі схвалення цього законопроекту Верховною Радою, мають право запускати їх на міські маршрути звичайного режиму руху або передавати такі автобуси до інших міст.
