Залізничні аварії: катастрофа під Букачівцями (1907 р.)

Антон Лягушкін  |  Суббота , 13 июня 2020, 14:14
Залізнична аварія між станціями Букачівці та Журавно сталася на колишній Львівсько-Чернівецькій залізниці, яку було зведено в дуже короткі навіть по теперішнім часам термінам – 267-кілометрову залізницю збудували за 18 місяців, перший потяг в Чернівці прибув 1 вересня 1866 року. Залізницю будували не тільки дуже швидко, але й з полегшеними технічними умовами, отож перша залізнична аварія на цій лінії сталася у 1868 році – під поїздом завалився міст системи Шліфкорна.
Залізничні аварії: катастрофа під Букачівцями (1907 р.)

Деталі аварії на перегоні між станціями Букачівці і Журавно наступні: 4 вересня 1907 року біля 20:00 з рейок зійшов пасажирський потяг, який відбув зі Станіславова в напрямку Львова о 17:24. Як повідомила газета «Kurjer Stanisławowski», в результаті аварії загинуло двоє осіб: гімназист 3-го класу із Станіславова Антоній Зачек та купець зі міста Броди на Львівщині на прізвище Вашіц. Окрім цього в залізничній аварії під Букачівцями постраждало іще троє мешканців Станіславова: Марія Лясковська, Гелена Слабінська, Арон Плесер, а також двоє залізничників - Маркус Блам і Едвард Черни.

Як тільки стало відомо про залізничну катастрофу, із Станіславова був відправлений рятувальний поїзд із бригадою працівників станіславівських залізничних майстерень (нині – Івано-Франківський локомотиворемонтний завод).

Залізнична аварія під Букачівцями була добре висвітлена у тогочасній пресі. Зокрема краківський тижневик «Nowości Illustrowane» назвав її найбільшою залізничною аварією із тих, які трапилися в Галичині протягом останніх років. Ця газета опублікувала фотозвіт про цю залізничну аварію.

Деталі аварії наступні: у аварію потрапив пасажирський поїзд, який йшов під двійною тягою (його вели одразу два паровози). В складі поїзда було 10 пасажирських, 2 багажних і 1 поштовий вагон. Під час аварії найбільш постраждав третій вагон, який перекинувся і розбився вщент. Щодо локомотивів і поштового вагону, який був прикріплений зразу за ними, то вони постраждали незначно. Поштовий вагон зійшов із колії і вгруз в землю за два метри від колій. У поштовому вагоні, як стверджували журналісти, перевозилося із Румунії до Відня 2 мільйони корон.

Під час розслідування було виявлено, що всі пасажирські вагони були заповнені пасажирами – їх у поїзді їхало біля півтисячі. Серед подорожніх був відомий в той час літератор Єске-Хоїнський, але він не постраждав.

Свідки стверджували, що залізнична аварія спричинила переполох серед пасажирів, які у паніці втікали подалі від місця трагедії. Проведенню рятувальних заходів завадило те, що на момент катастрофи уже починало сутеніти і йшов рясний дощ.
Катастрофа своїми розмірами перевищує те, що відбувалося в останніх роках на галицьких залізницях. Знову маємо трупи, тяжко поранених, які не зможуть приступити більше до праці. Все це є наслідком панівних порядків на залізниці»,а – писала краківська газета.

Журналісти писали, що навіть не мріють про якісь зручності під час мандрівок галицькими залізницями, але Дирекції залізниць необхідно подбати бодай про безпеку мандрівок.

На місце аварії, як писала газета «Kurjer Stanisławowski», на місце аварії відбули директор Станіславівської дирекції державних австрійських Герард Ферстенбург, а також старший інспектор Люфт, інспектор Потучек і залізничний урядовець із Галична Пілецький.

Розслідуванням аварії займалася судово-залізнична комісія на чолі із генеральним інспектором залізниці Пашером.

На час ліквідації наслідків залізничної аварії рух поїздів між Станіславовом і Ходоровом був припинений на дві доби. Потяги йшли в обхід через Стрий.

Причинами аварії стали пошкодження залізничного полотна через дощі, а також перевищення швидкості пасажирським поїздом.


Джерело – матеріал Богдана Скаврона на сайті «Збруч»

comments powered by HyperComments