"Укрзалізниця" і євроінтеграція

Про відновлення роботи низки напрямків активно говорили громадські активісти і журналісти (зокрема Віктор Гальчинський зі Львова та Олександр Вельможко з Одеси), проте керівництво "Укрзалізниці" не хотіло нічого робити в цьому плані. Більше того - окремі очільники "Укрзалізниці" торпедували навіть пропозиції Міністра інфраструктури України Володимира Омеляна...

Лише зараз, коли на Сході України точаться кровопролитні бої, портові міста Півдня України зазнають ракетних ударів, а порти повністю заблоковані, почалися реальні кроки по відновленню не тільки занедбаних, але повністю розібраних колій.

Наразі йдеться про відновлення сполучення Арциз - Бесарабяска (Молдова) через Березине. Це забезпечить транзит через Молдову українських вантажів до портів Рені (Україна) та Галац (Румунія), покращить зв'язок Одеської області із Румунією та країнами ЄС. Проект планується реалізувати до осені 2022 року. Активним прибічником відновлення залізниці від ст. Березине до ст. Бесарабяска є одеський журналіст Олександр Вельможко.

Крім того почалися ремонтні роботи по відновленню занедбаної колії Львівської залізниці за маршрутом Рахів - Берлібаш - Ділове - Держкордон. Довжина занедбаної ділянки, яка потребує відновлення - біля 22 кілометрів - від ст. Рахів до ст. Вишівська Долина на території Румунії. Відновлення залізниці дозволить організувати не тільки сполучення із Румунією в напрямку Сигіту і Борщі, але й забезпечити транзитне сполучення через Румунію між Рахівським районом і рештою Закарпатської області, а також сполучення Буковина - Закарпаття найбільш коротким шляхом. (Зазначу - на початку 2000-х років курсував пасажирський потяг № 625 Чернівці - Ужгород через Івано-Франківськ та Стрий, який був в дорозі 11 годин 17 хв.).

Іще перед повномасштабним нападом росії на Україну активно обговорювалося питання щодо відновлення траскордонного сполучення із Польшею по ст. Рава-Руська - Гребенне (євроколія) в напрямку Любліна та Варшави. 10 лютого, за два тижні до початку повномасштабної війни, було підписано відповідні угоди між українською та польською сторонами.

Іще раніше розглядалося питання реконструкції залізниці Львів (Батарівка або Брюховичі) - Рава-Руська під "євроколію". Але питання, що називається "заглохло".

За ініціативи громадськості пропонувалося часткове відновлення Першої Угорсько-Галицької залізниці, зокрема відновлення траскордонного сполучення Перемишль-Хирів. Цією ініціативою активно займався Віктор Гальчинський. На жаль, тут теж не перейшли до активної фази робіт.

Крім того є можливість відновлення транскордонних залізниць в напрямку Польщі за маршрутами:

- Рава-Руська - Верхрата - Ярослав (на Ряшів), що разом із ремонтом колій Рава-Руська - Червоноград відкриває додатковий ланцюжок із Волині;

- Хирів - Устрики-Дольні - Загірря із напрямками на Ясло та Лупків і далі на Міхаляни (Словаччина).

Відродження вузлової станції Хирів як залізничного хабу може значно пожвавити вантажопотік по залізниці Тернопіль - Потутори - Ходорів - Стрий - Самбір - Хирів, частина якої вже електрифікована (від Ходорова до Самбора через Стрий) і організувати постачання вантажів в польському напрямку в обхід Львівського залізничного вузла, навантаження на який зростатиме.

Необхідність різкого збільшення пропускної здатності українських залізниць в європейському напрямку стала очевидно іще у 2014 році. І це було пов'язано не лише із нападом росії на Донбасі, але із підписанням угоди про асоціацію із ЄС у той же час. Проте керівництво "Укрзалізниці" і далі за інерцією вважало російський напрямок головним. Ба більше, нагадаю, що пасажирське сполучення із росією припинив тільки коронавірус навесні 2020 року. До того, незважаючи на неодноразові вимоги Міністра інфраструктури України Володимира Омеляна, пасажирське сполучення із рф так і не було припинено. На жаль, так вело себе керівництво "Укрзалізниці" в той час, коли Президентом України був Петро Порошенко...

Потреба у покращенні залізничного сполучення із країнами ЄС проявилася із травня 2018 року, коли рф почала блокаду українських портів Азовського моря (Маріуполь та Бердянськ). Уже тоді було нескладно екстраполювати ситуацію і дійти до висновків, що під різними приводами і різними способами росія може заблокувати і чорноморські українські порти, через які йшла левова частка експорту аграрної та металургійної продукції України. Але жодних висновків зроблено у 2018 році не було, керівники "Укрзалізниці" - пан Євген Кравцов та голова наглядової ради, екс-керівник ЄБРР в України Шевкі Аджунер залишилися при посадах.

Прикро, що зміна найвищого керівництва України не спричинила реальних змін в напрямку "євроінтеграції" "Укрзалізниці". І лише повномасштабна війна змінила ставлення до відновлення занедбаних залізниць в напрямку Європи.

Щодо електрифікації залізниці Ковель - Володимир - Ізов - Держкордон (в напрямку ширококолійної металургійної залізниці ), то ці плани були сформовані іще за часів Порошенка. Зазначу - зараз доречно електрифікувати ділянку Володимир - Червоноград для покращення вивозу вугілля із Львівсько-Волинського басейну.

Відсутність реальних кроків в покращенні залізничного сполучення Україна - ЄС через відновлення наявних, але занедбаних залізниць у 2014 - 2022 рр. має розцінюватися якщо не як державна зрада, то принаймні як саботаж важливих для держави рішень. Чи будуть винні покарані? Напевне ні, адже саботували "залізничну євроінтеграцію" посадовці не тільки часів президентства Володимир Зеленський, але і часів Петра Порошенка. І низка політиків має визнати, що покращення залізничного сполучення "Україна-ЄС" дійсно proebaly, а зараз це стало причиною збитків для аграріїв та металургів... Не буду піднімати тут питання, чому збільшення залізничних коридорів "Україна - ЄС" важлива в військово-стратегічному плані.

"Де взяти гроші на ці проекти?" - спитають деякі скептики. Я відповім: "Відмовившись від соціального популізму на "Укрзалізниці", а значить - скасувавши безкоштовний проїзд пенсіонерів у приміському сполученні. Аналогічно мали бути впорядковані і обмежені пільги для студентів ВНЗ: кількість поїздок із 50% знижкою на квитки має бути обмежена як в приміському, так і в міжміському сполученні до тих меж, які реально потрібні для нормального освітнього процесу.

Додам - в більшості випадків відновлення залізничного сполучення "Україна - ЄС" не потребувало значних коштів. Наприклад, реалізація проекту відновлення євроколії Рава-Руська-Гребенне оцінюється у 100 млн. грн. Ця сума вдвічі менша, аніж збитки, нанесені бюджету міста Львова у 2020 р. одним лише Львівським комунальним АТП №1...

На жаль, зараз в Facebook публікується чимало критиних постів: прихильники Зеленського критикують дії Порошенка, прихильники Петра Олексійовича критикують дії Володимира Олександровича. Але визнати, що справжня інфраструктурна інтеграція України в ЄС торпедувалася як у 2014 - 2019 рр (часи Порошенка) так і у 2019 - 2022 рр. (часи Зеленського) сміливості немає... На жаль.