Як у Києві готують машиністів та машиністок у метро

Згодом з’ясувалося, що ідея із жінками-машиністками провалилася.

Склалося враження, що тренд воєнного часу «жінки працюють замість чоловіків» - це оптимальне рішення. Однак, метрополітен перегнув палицю, коли просував свою пропозицію акцентуючи увагу на «жіночому факторі».

Вже тоді було зрозумілим, що вимоги до кандидаток є жорсткими. Це означало, що стати слухачами школи машиністів зможуть лише одиниці.

На початку січня 2025 року київський метрополітен розповів, що у групі студентів налічується 15 осіб, серед них – дві жінки. 20 січня вийшов репортаж телеканалу ICTV про навчання машиністів. Зокрема з’ясувалося, що у групі залишилася одна дівчина – Катерина Єсипчук. Вона долучилася до групи з 25 слухачів, серед яких на початку було чотири жінки. Однак, з усієї групи навчання продовжують лише 13 студентів, і Катерина залишилася єдиною жінкою. Причинами відсіву стали труднощі з графіком, рівень заробітної плати, а також невдало складені іспити. Також відомо, що майбутня машиністка поїзда раніше працювала у метрополітені інспектором загону оперативного контролю, тобто, розуміє технологію роботи метро.

Які висновки з цієї історії? Жінки не зможуть масово замінити чоловіків на посаді машиніста поїзда метро, принаймні зараз. Виявилося, що ця професія потребує не лише технічних знань, але й бездоганного розуміння керування поїздом та супутніх процесів. Відповідно для опанування спеціальності потрібен час, адже важливу роль також відіграє досвід.

Перші спроби навчання жінок-машиністок показують, що більше шансів здобути цей фах у працівниць, які вже мали відношення до метрополітену на інших посадах. Непогані шанси є у колишніх водіїв трамваїв, або залізничників. Можливо цілком реально створити повноцінну жіночу бригаду машиністок, враховуючи кількість людей із досвідом роботи у сфері транспорту. Проте, ключовим фактором для багатьох фахівців, мабуть, залишаються умови праці, зарплата і соціальний захист.