Як працює система громадського транспорту Києва

Організаційна структура

Міський транспорт у Києві обслуговують два ключові комунальні підприємства - це КП "Київський метрополітен" та КП "Київпастранс", у підпорядкуванні якого знаходиться комунальний наземний громадський транспорт. Також у місті працюють приватні компанії, які займаються автобусними перевезеннями в режимі "маршрутних таксі", та певний невеликий відсоток нелегальних перевізників.

Роботу кільцевої міської електрички (Kyiv City Express) забезпечує "Укрзалізниця". Оскільки ця система інтегрована в залізничну мережу, її роботу, рухомий склад та інфраструктуру ми детально проаналізуємо в окремій наступній статті.

У структурі "Київського метрополітену" працюють три "електродепо" (ТЧ), кожне з яких обслуговує свою лінію метро. Структура "Київпастрансу" включає три трамвайні, чотири тролейбусні депо та автобусні парки, а також необхідні служби забезпечення інфраструктури.

В нашому відеосюжеті можна подивитися на роботу громадського транспорту Києва - головним чином, трамваїв правобережної мережі, метро "Червоної" лінії та зовсім трохи тролейбусів та автобусів. Це обумовлено обмеженим часом на зйомку.

Маршрутна мережа

У Києві діють, як і раніше, три лінії метро: Святошинсько-Броварська (червона), Оболонсько-Теремківська (синя) та Сирецько-Печерська (зелена). "Червона" та "Зелена" лінії з'єднують обидва береги Дніпра, тоді як "Синя" проходить виключно правим берегом. Сумарна довжина ліній становить майже 70 км із 52 станціями та трьома пересадковими вузлами. Метро залишається найважливішим транспортним хребтом столиці України. Рух на "синій" гілці, який у 2024 році переривався через аварійний ремонт тунелю між станціями Либідська і Деміївська, наразі повністю відновлено у звичайному режимі.

Трамвайна мережа, перша в колишній Російській імперії (з 1892 року), сьогодні становить близько 115 кілометрів у традиційному двоколійному вимірі. Історично вона розділена на два не пов'язані між собою сегменти - на правому та лівому берегах. На правому березі діють депо імені Шевченка та Подільське, на лівому - Дарницьке. Важливу роль відіграють дві відокремлені лінії швидкісного трамвая: від Старовокзальної на Борщагівку (з гілкою на Кільцеву дорогу) та від Троєщини до зупинки міської електрички.

Тролейбусна мережа Києва залишається однією з найдовших у світі. Її обслуговують чотири депо, розташовані у правобережній частині міста, забезпечуючи роботу понад 40 маршрутів. Усі пасажирські тролейбуси, що виходять на лінії - повністю низькопідлогові.

Автобусні маршрути звичайного режиму (близько 90) покривають райони, де відсутній електротранспорт, а також дублюють деякі напрямки. Крім того, діє мережа легальних міських та приміських "маршруток", які доповнюють муніципальний транспорт.

Громадський транспорт Києва під час тривог

Критичною особливістю роботи наземного муніципального транспорту Києва залишається його зупинка під час повітряних тривог. Трамваї, тролейбуси та комунальні автобуси висаджують пасажирів і чекають відбою. Хоча зовсім нещодавно запровадили певні винятки.

Метрополітен у цей час продовжує роботу виключно на підземних ділянках. Поїзди не курсують мостами через Дніпро, перетворюючи "червону" та "зелену" лінії на ізольовані сегменти під час "червоного" рівня тривоги. Але у період дії "жовтого" рівня зберігається рух "Зеленою" лінією метро по повній трасі, також працюють декілька автобусних маршрутів, які перетинають Дніпро мостами.

Таким чином, під час тривог мобільність киян забезпечується переважно приватними маршрутками, таксі. При цьому через посилення російських ударів по залізниці міська електричка тепер також припиняє рух під час тривог.

Рухомий склад

Метро

Пасажирський парк налічує 823 вагони, з яких 794 працюють і задіяні у перевезеннях .

Більшість з них — це старі вагони типів "Е" та різноманітні "номерні" моделі випуску 1970–2010-х років, частина з яких пройшла капітальну модернізацію. Всі вони працюють у 5-вагонних поїздах. Важливим підсиленням парку стали вагони, передані європейськими містами-партнерами (зокрема Варшавою), частина з яких вже адаптована та виведена на лінії - це 60 вагонів (12 метропоїздів).

Трамвай

З наявних пасажирських вагонів щодня на маршрути виходить близько 170-190 одиниць. Основу сучасного парку складають повністю низькопідлогові багатосекційні трамваї польського виробництва PESA, яких є 57 вагонів 2016-2021 рр. виготовлення), а також вітчизняні "Татра-Юг К1Т306" (28 вагонів, виготовлених у 2021-2026 рр.) та "Електрон" (11 вагонів 2015-2021 рр. виготовлення, працюють лише 7).  

Слід відзначити 4 трисекційні трамваї "К1М8" 2006-2012 років. випуску компанії "Татра-Юг". Їх робили на основі корпусів нових вагонів "К1" із низькопідлоговою середньою секцією.

Крім них, є 13 трамваїв "KT3UA Кобра" у кількості, з яких працює зараз 7. Їх виготовили у 2004-2012 роках. шляхом "вставки" нової навісної низькопідлогової секції між двома старими корпусами вагонів "Татра-Т3" - таким чином виходив один трисекційний трамвай з частково низьким рівнем підлоги. 

Також є один низькопідлоговий трамвай "71-154" колишнього Петербурзького заводу 2009 р. випуску, який за весь час перебування у Києві працював лише епізодично і зараз стоїть несправним. Вагон "Богдан-TR-843" є ліцензійною копією білоруського трамвая "БКМ-843", виготовлений у 2012 р. та працює на Лівому березі. Вагон "Каштан" виготовлений на базі частково низькопідлогових одиночних корпусів "Каштанів" з низькопідлоговою середньою секцією, він виготовлений у 2013 р. Вагон "Татра-Юг-К1М6" має високу підлогу тільки над ходовими візками у першій та третій секціях, він виготовлений у 2020 році.

Решта - це здебільшого старі чеські вагони Tatra T3 різних модифікацій, яких є 147 одиниць, з яких працюють більше сотні. Також є 8 частково низькопідлогових К1М і 4 вагони К1 з високою підлогою від "Татра-Юг", 7 вагонів "Tatra T6A5", які придбали вживаними з Праги та 6 частково низькопідлогових вагонів "Каштан".

Тролейбус 

Весь діючий тролейбусний парк зараз налічує 304 машини, з яких лише біля 270 працездатні. Це найменший показник кількості тролейбусів у Києві за весь час незалежності України.

Парк традиційно складався здебільшого з машин корпорації "Богдан", виготовлених у 2015-2021 рр. (одинарних Т701, яких є 117 та зчленованих Т901 - їх 142). Також залишаються в роботі 22 зчленованих тролейбуса ЛАЗ E301 - 2008-2012 рр. виробництва та два одиночні ЛАЗи-Е183 2006-2008 рр. - як службові. 

Проте головним оновленням 2026 року стала поява на вулицях нових 12-метрових низькопідлогових тролейбусів PTS-T12309 у кількості 16 одиниць. Ці машини, зібрані українським підприємством "Політехносервіс" на базі кузовів турецької компанії Akia, стали довгоочікуваним, але недостатнім поповненням тролейбусного парку столиці.

Автобус 

Хоча в автобусних парках досі залишається велика частка машин МАЗ різних моделей, закуплених у попередні роки, автопарк зазнав певного оновлення. Загалом із 673 наявних автобусів у працездатному стані перебувають 530, але на маршрути виходять лише близько 350 машин. 

Зараз працюють, головним чином, зчленовані автобуси МАЗ-215, одиночні МАЗ-203 та одиночні особливо великої місткості МАЗ-107.

Тепер Київ активно експлуатує сучасні автобуси Anadolu Isuzu Citiport 12. Це турецькі машини, які місто закуповувало у кількості 85 одиниць за кредитні кошти європейських інституцій, і вони вже стали звичним явищем на столичних магістралях.

Також у обмеженій кількості працюють автобуси європейського виробництва, які місто отримало як гуманітарну допомогу та декілька більш старих автобусів серій МАЗ-105 та МАЗ-103, а також ЛАЗ-А183 і ЛАЗ-А292.

Оплата проїзду

Станом на літо 2026 року вартість разового проїзду у міському транспорті Києва становить 30 гривень. Система оплати повністю цифровізована: використовуються транспортні картки, банківські картки (через валідатори) та додаток "Київ Цифровий".

Проте варто відзначити суттєву зміну цінової політики щодо постійних пасажирів. Вартість карток на велику кількість поїздок та безлімітних місячних абонементів також пропорційно зросла.

Для пасажирів, які користуються транспортом регулярно, передбачена градація тарифів при купівлі поїздок на транспортну картку, а також система місячних проїзних квитків:

• Пакетні поїздки (синя транспортна картка): При одноразовому поповненні картки на велику кількість поїздок діє накопичувальна знижка.

  • При купівлі від 1 до 9 поїздок ціна становить базові 30 грн за поїздку.

  • При купівлі від 10 до 19 поїздок вартість знижується до 28 грн (280–532 грн).

  • При купівлі від 20 до 49 поїздок — 26 грн за поїздку.

  • При максимальному одноразовому придбанні 50 поїздок вартість однієї поїздки становить 25 грн. У цьому випадку одноразовий платіж для поповнення картки складає 1250 гривень.

• Місячні абонементи (проїзні квитки): Міські проїзні ділять на лімітовані (на 46, 62, 92 або 124 поїздки) та безлімітні.

  • Безлімітний проїзний на всі види муніципального транспорту на один місяць коштує 3000 гривень (з розрахунку окупності приблизно від 100 поїздок на місяць).

  • Лімітовані проїзні на місяць коштують від 1150 грн (на 46 поїздок) до 2850 грн (на 124 поїздки).

Парадоксально, але за показником вартості проїзних квитків Київ тепер випереджає багато міст Європи, де діють масштабні програми субсидування муніципального транспорту або загальнонаціональні кліматичні квитки за фіксованою пільговою ціною. Для багатьох киян щоденні поїздки містом перетворилися на вкрай вагому статтю витрат.

Інклюзивність

Станом на 2026 рік абсолютно всі тролейбуси і комунальні автобуси, які працюють на київських маршрутах, відповідають основним вимогам інклюзивності - це низькопідлогова техніка сучасного покоління. Із трамваїв цим вимогам відповідають всі багатосекційні вагони, які або повністю низькопідлогові, або мають низькопідлогову середню частину. Із одиночних трамваїв частково низькопідлогові лише декілька вагонів моделей К1М та "Каштан". Старі трамваї "Татра" мають високу підлогу і не зручні для пасажирів з обмеженими можливостями.

Метрополітен, загалом, не є інклюзивним, особливо для пасажирів на інвалідних візках (кріслах колісних) або з дитячими візками - через наявність ескалаторів та сходів. 

Міські маршрутки, загалом, не є інклюзивним видом транспорту - оскільки автобуси малої місткості, переважно, з вузькими дверима та сходинками на вході у салон. 

Інфраструктура зупинок громадського наземного транспорту може вважатися інклюзивною, фактично, лише на лініях швидкісного трамваю та у тих випадках, коли водії автобусів та тролейбусів підїжджають впритул до тротуару.