Британія і Норвегія почали створювати спільні сили для захисту морської інфраструктури від росії
Країни уклали першу в історії двосторонню угоду, яка передбачає тісну військово-морську кооперацію на тлі зростаючої російської активності у регіоні.
Зокрема, йдеться про підводні кабелі та енергетичні об’єкти у стратегічному регіоні Північної Атлантики. У рамках нової оборонної угоди військово-морські сили обох країн здійснюватимуть регулярне патрулювання у районі між Гренландією, Ісландією та Британськими островами, слідкуючи за активністю російських підводних човнів.
Оголошення про підписання угоди пролунало під час візиту прем’єр-міністрів Кіра Стармера та Йонаса Гара Стьоре на авіабазу у Великій Британії, де дислокуються також норвезькі військові. Саму домовленість у Лондоні назвали «історичною» — вона стала першою в історії двосторонньою угодою такого рівня між країнами.
Патрулювання здійснюватимуть щонайменше 13 кораблів та автономних морських систем. Вісім із них належать Британії, ще щонайменше п’ять — Норвегії. Угода передбачає повну взаємну сумісність кораблів, спільне технічне обслуговування, інтегровані командні пункти та використання спільних технологій.
«Нова угода Lunna House (названа на честь штабу норвезького спротиву у Шотландії часів Другої світової) передбачає запуск змінного флоту на базі британських фрегатів Type-26», — повідомили в уряді.
Там також зазначили, що кількість ворожих суден, що становлять загрозу британським водам, зросла на 30% лише за останні два роки.
Серед ключових елементів домовленості:
- участь Британії у норвезькій програмі морських дронів;
- підготовка британських військових до дій у суворих арктичних умовах;
- озброєння флоту новітніми норвезькими ракетами;
- спільна розробка торпед Sting Ray;
- лідерство у впровадженні автономних систем НАТО у північних широтах.
У британському уряді наголосили, що ця угода «демонструє відданість Лондона зміцненню безпеки Європи», а також свідчить про «відбудову стратегічних альянсів» на тлі загострення геополітичної ситуації.
