Судноплавство росії у Азовському морі знищене - почалося знищення судноплавства рф у Чорному морі
У ніч на 15 липня українські дрони уразили одразу 20 суден у Чорному морі, серед яких 17 нафтових танкерів, два танкери-газовози та один буксир.
Загалом із 6 по 15 липня рахунок знищених та пошкоджених одиниць російського тіньового флоту сягнув 136 суден. Більшість із них, а саме 116 одиниць, були уражені в акваторії Азовського моря протягом перших дев'яти днів операції.
Ці безпрецедентні атаки вже призвели до повного паралічу російського судноплавства в Азовському морі та на критично важливому логістичному маршруті, що сполучає Волго-Донський канал, річку Дон, Азовське та Чорне моря. Пару днів тому самі росіяни були змушені офіційно заявити про закриття проходу суден через два важливі фарватери - Керченську протоку і канал між річкою Дон і Азовським морем.
Після фактичної зачистки азовської акваторії від ворожих суден українські дрони перенесли свої удари у Чорне море. Однією з причин такого кроку стало те, що частина російського флоту, намагаючись врятуватися від планомірного знищення, здійснила перехід через Керченську протоку, проте опинилася під ударом вже на новому місці. Тобто, більшість уражених сьогодні російських суден у Чорному морі - це ті, що втекли з Азовського моря і зосередилися приблизно між Керченською протокою, Таманським півостровом і портом Геленджик.
Операція, яка початково розгорталася як елемент морської блокади тимчасово окупованого Криму, зараз системно вирішує одразу два стратегічні завдання.
Перше з них — це логістичне удушення кримського угруповання російських окупантів. Судноплавство в Азовському морі відігравало ключову роль у забезпеченні півострова пальним, боєприпасами та товарами, компенсуючи вразливість і низьку пропускну здатність Керченського мосту та автомобільних і залізничних шляхів через окуповані території Донецької, Запорізької і Херсонської областей. Ураження десятків транспортних суден фізично відрізає Крим від російських баз постачання на материку, перетворюючи півострів на логістичний острів, що критично послаблює обороноздатність ворога на південному напрямку.
Друге, не менш важливе завдання операції — це прямий удар по російському експорту, насамперед нафтовому. Роками росія використовувала схему перевалки: невеликі танкери класу "річка-море" спускалися Волго-Донським каналом і через Азовське море виходили до рейдових стоянок у Чорному морі або поблизу Керченської протоки. Там нафта і нафтопродукти з Каспію та Уралу перекачувалися на великі океанські танкери так званого "тіньового флоту" для подальшого експорту в обхід західних санкцій. Ураження малих та середніх танкерів повністю руйнує цю логістичну ланцюгову реакцію, адже великим суднам просто нізвідки брати вантаж.
Крім того, значна частина уражених останнім часом танкерів - це судна класу "річка - море", які були збудовані протягом останніх 10 - 20 років на території росії, але із застосуванням західних технологій у їх силових установках, засобах навігації та зв'язку. Одночасне виведення з ладу великої кількості таких суден ще й створює неспроможну задачу для російської промисловості - швидко відремонтувати та відновити ці судна. З одного боку, вони отримують дуже важкі пошкодження суто з точки зору майбутнього обсягу ремонтних робіт в умовах обмежених можливостей російської промисловості. З іншого - вражаються, здебільшого, саме їх рубки, де зосереджені саме імпортовані росіянами засоби навігації та керування, які вони не здатні швидко відновити саме через накладені на росію санкції.
Таким чином, українські дрони виконують роботу, яку не змогли до кінця реалізувати економічні санкції Заходу. Систематичне винищення російського судноплавства на півдні не лише позбавляє окупантів можливості утримувати Крим, але й завдає колосальних прямих збитків російській економіці. Зупинка експорту нафти, газу та іншої продукції через чорноморські порти позбавляє Москву ключового джерела фінансування війни, перетворюючи акваторії Чорного та Азовського морів із російських торговельних артерій на зону знищення російської логістики.
