Концесія вокзалів та інтермодальні хаби: Україна презентувала інфраструктурні проєкти державно-приватного партнерства на 1,35 млрд євро
Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України разом із міжнародною консалтинговою мережею PricewaterhouseCoopers (PwC) провели на полях конференції ReBuild Ukraine спеціальний інвестиційний захід, присвячений запуску масштабних інфраструктурних проєктів за механізмом публічно-приватного партнерства. Перший заступник профільного міністра Сергій Деркач презентував міжнародному бізнесу та фінансовим інституціям сформований портфель першочергових ініціатив у транспортній та комунальній сферах, загальна оціночна вартість яких становить близько 1,35 мільярда євро.
Окремий стратегічний блок презентованого портфеля охоплює залізничну інфраструктуру, де держава робить ставку на залучення приватних операторів до розвитку як вантажної логістики, так і пасажирських об'єктів. Зокрема, інвесторам запропонували проєкти розбудови мережі сучасних інтермодальних хабів, покликаних інтегрувати українську залізницю в європейські логістичні ланцюжки та збільшити обсяги контейнерних і контрейлерних перевезень.
Паралельно в пасажирському сегменті до практичної площини переходить підготовка концесійних проєктів найбільших вокзальних комплексів країни — насамперед ідеться про передачу в концесію головних залізничних вокзалів у Києві та Львові для перетворення їх на сучасні багатофункціональні транспортно-комерційні центри, хоча раніше у відомстві серед потенційних концесійних об'єктів розглядали також вокзал в Одесі.
Окрім залізничного сектору, вагому частку інвестиційного пакета становлять проєкти у морській та автодорожній галузях. У портовому сегменті ключовою пропозицією для міжнародних інвесторів залишається концесія терміналів у морському порту Чорноморськ Одеської області.
У сфері автомобільного транспорту держава пропонує приватному капіталу долучитися до будівництва нових об'їзних доріг, модернізації магістральних маршрутів і ключових прикордонних коридорів, а також до розширення національної мережі автоматичного габаритно-вагового контролю у русі WIM (Weigh-in-Motion) та облаштування сучасних сервісних зон для перевізників.
За словами Сергія Деркача, уряд переходить від етапу формування концептуальних ідей до практичної імплементації проєктів та безпосереднього залучення іноземного бізнесу. Головним стимулом для приходу інвесторів має стати оновлене українське законодавство про державно-приватне партнерство, яке запроваджує гнучкі фінансові інструменти. Насамперед ідеться про механізм змішаного фінансування, який дозволяє комбінувати у межах одного проєкту приватні інвестиції, державну або муніципальну бюджетну підтримку та безповоротні гранти від міжнародних донорів, що суттєво знижує фінансовий поріг входу та прискорює окупність капіталовкладень.
До фахового обговорення українського портфеля проєктів під час заходу долучилися експерти Агентства з питань підтримки державно-приватного партнерства, Європейського банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації (IFC), а також представники європейського приватного бізнесу. Учасники дискусії зосередилися на практичних аспектах структурування угод в умовах воєнного стану — зокрема на механізмах юридичного захисту капіталу, інструментах страхування воєнних ризиків, залученні донорського співфінансування та порівнянні інвестиційної привабливості української транспортної інфраструктури з чинними проєктами на ринках країн Євросоюзу.