У Румунії проектують швидкісну залізницю
Румунія проектує і готується почти будівництво високошвидкісної залізниці довжиною 782 км від Констанци до угорського кордону з орієнтовними капітальними витратами у розмірі 14,93 млрд євро.
Проєктована траса пролягає за маршрутом Констанца—Бухарест—Брашов—Сігішоара (Ванеторі)—Тиргу-Муреш—Клуж-Напока—Залеу—Орадя—кордон з Угорщиною, з’єднуючись із запланованою угорською мережею високошвидкісних залізниць та утворюючи частину основної мережі TEN-T. Середні інвестиційні витрати оцінюються приблизно у 19 млн євро на 1 км.
Гібридний сценарій передбачає модернізацію наявних ліній до 160–200 км/год та будівництво нової інфраструктури для роботи зі швидкістю 200–250 км/год. Гірські дільниці, такі як Кимпіна—Предял—Брашов, можуть використовувати комбіновані високошвидкісні та звичайні маршрути, зокрема і запланований тунель Предял, для якого затверджено техніко-економічну документацію.
Будівництво планується у кілька етапів.
Перший етап охоплює дільницю Бухарест—Кимпіна з новою двоколійною лінією на 250 км/год, а також можливо дільницю Кимпіна—Брашов, модернізовану до 200 км/год. Тендер на роботи на дільниці Предял—Брашов, зокрема і тунель Предял, розрахований на швидкість 200 км/год, очікується у 2026 році.
Другий етап передбачає нову двоколійну лінію зі швидкістю 250 км/год між Брашовом та Клуж-Напокою через Тиргу-Муреш.
Третій етап охоплює дільницю Клуж-Напока—Орадя через Залеу (нова лінія зі швидкістю 250 км/год).
Четвертий етап передбачає модернізацію до 200 км/год між Бухарестом та Фетешті та нову двоколійну лінію зі швидкістю 250 км/год від Фетешті до Констанци.
Стратегічне дослідження було підготовлено міжнародним консорціумом Atkins Réalis за восьмимісячним контрактом, який стартував у жовтні 2024 року. У дослідженні було оцінено технічні, інвестиційні та експлуатаційні вимоги, економічну та фінансову доцільність, а також інституційні кроки, необхідні для реалізації. У ньому рекомендується поетапне впровадження, розгортання ERTMS/ETCS рівня 2 та довгострокове багаторічне фінансування після 2027 року за рахунок європейських фондів, державного бюджету та, можливо, державно-приватних партнерств.
