Японський флот отримав нову структуру: формують авіаносні з'єднання
Військово-морські сили самооборони Японії (JMSDF) офіційно запровадили нову організаційну структуру надводного флоту — Fleet Surface Force (水上艦隊). Водночас ліквідовано структуру, яка була основою всієї військово-морської доктрини Японії аж з 1961 року - Fleet Escort Force (護衛艦隊). Колишня структура протягом понад шести десятиліть була основою японських надводних сил і грунтувалася, передусім, на оборонних діях разом із флотом США. Це найбільша реорганізація сучасного японського флоту в рамках Сил самооборони з моменту їх створення в 1954 році.
Церемонія відбулася саме 23 березня 2026 року. Як повідомили офіційні джерела Міністерства оборони Японії, реформа передбачає консолідацію всіх надводних бойових кораблів і підрозділів протимінної боротьби під єдиним командуванням надводних сил флоту (Fleet Surface Force). Основна мета — підвищення інтегрованості, гнучкості та ефективності в умовах багатодоменних операцій.
Чотири старі ескортні флотилії консолідовані у три великі Групи надводних сил (Surface Warfare Groups).
Дві із цих груп побудовані навколо легких авіаносців «Ідзумо» і «Каґа», озброєних багатоцільовими винищувачами вертикального зльоту F-35. Третя ж група створюється навколо десантного вертолетоносця «Хьюґа».
Фактично ж японський флот створює два авіаносних з'єднання, що означає відхід від минулої суто оборонної морської стратегії до нової, наступальної задля стримування на морі загрози з боку Північної Кореї чи Китаю.
Окремо утворюється угруповання десантних та протимінних сил з базуванням на порт Сасебо.
Начальник штабу JMSDF адмірал Акіра Сайто під час пресконференції наголосив, що реформа не є скороченням флоту. Навпаки, це його перезавантаження для сучасних викликів: Централізований контроль дозволить швидше реагувати на загрози та ефективніше розподіляти ресурси між різними напрямками.
Новий «Надводний флот» виступатиме у ролі «постачальника сил» (відповідатиме за підготовку, навчання та технічну готовність), тоді як оперативні командувачі будуть безпосередніми «користувачами» цих сил для виконання бойових завдань.
Об'єднання протимінних та ударних кораблів під одним початком дозволяє створювати багатоцільові групи, адаптовані до конкретних місій, а не прив'язані до жорстких старих штатів. Крім того, створюється нове «командування інформаційної війни» - оперативний центр, який об’єднує розвідку, кібероперації, зв’язок і океанографію, але не керує безпосередньо кораблями чи авіацією.
Попри офіційний оптимізм, деякі відставні офіцери та військові аналітики висловлюють занепокоєння щодо можливого надмірного ускладнення бюрократичних процесів у новій структурі. Проте більшість сходиться на тому, що стара система «ескортних сил», заточена під оборону конвоїв часів Холодної війни, остаточно вичерпала себе.
Загальна кількість особового складу та кількість кораблів залишається незмінною. Реформа стосується виключно управлінської вертикалі та способу застосування бойової потужності.
