Залізницю Rail Baltica буде електрифікувати іспанська компанія
Естонія, Литва і Латвія уклали угоду про електрифікацію Rail Baltica вартістю 1,77 млрд євро. Контракт підписано з консорціумом COBELEC Rail Baltica, що складається з іспанських компаній Cobra Instalaciones y Servicios S.A. та Elecnor Servicios y Proyectos S.A.U.
Один із найбільших контрактів в історії країн Балтії підписали компанії, що реалізують проєкт: литовська LTG Infra, латвійська Eiropas dzelzceļa līnijas та естонська Rail Baltic Estonia.
«Цей контракт не лише знаменує історичний момент у співпраці між країнами Балтії, а й допомагає нам рухатися до більш екологічно чистого транспортного рішення, яке знизить експлуатаційні витрати у довгостроковій перспективі та сприятиме пом’якшенню наслідків зміни клімату. Elecnor Servicios y Proyectos S.A.U. електрифікує дільницю Вільнюс—Клайпеда, тому робота в Литві не буде новою для підрядника», — розповів генеральний директор LTG Group Егідіюс Лазаускас.
COBELEC Rail Baltica електрифікує 870 км залізниць у Литві, Латвії та Естонії. Загальна довжина контактної мережі становитиме 2,4 тис. км. Планується використовувати електроенергію, що виробляється з відновлюваних джерел енергії.
Окрім того, вперше у залізничному проєкті такого масштабу буде застосовано технологію статичних перетворювачів частоти (SFC) нового покоління. Ці технічні рішення забезпечать довгострокову надійність, ефективність та високі екологічні показники.
Rail Baltica, один з найамбітніших інфраструктурних проектів Європейського Союзу, обіцяє з'єднати Балтійські країни з європейською залізничною мережею, забезпечивши швидке та екологічне сполучення від Таллінна до Варшави. Ця залізниця довжиною понад 870 км у Балтійському регіоні (загальна – 950 км) стане символом повернення регіону до Європи після радянської ізоляції. Але шлях до її реалізації виявився тернистим: від перших ідей у 1990-х до нинішнього будівництва з бюджетними викликами.
Історія проекту сягає 1990-х років, коли Естонія, Латвія та Литва, відновлюючи незалежність, прагнули інтегруватися в європейські транспортні мережі. Спадщина радянської колії шириною 1520 мм (російська колія) робила регіон ізольованим від Європи, де стандарт – 1435 мм. Ідея Rail Baltica як частини Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T) зародилася в цей період, але офіційно проект стартував у 2001 році з включення до списку пріоритетних ініціатив ЄС. У 2005 році країни Балтії подали скоординовані заявки на фінансування з TEN-T фонду, що стало першим кроком до реалізації Rail Baltica I – модернізації існуючих ліній у Латвії та Естонії. Наприклад, у 2008–2010 роках відремонтували 66-кілометрову ділянку від Тарту до Валги в Естонії.
У 2011 році дослідження AECOM оцінило вартість у 3,6 млрд євро та підтвердило економічну вигідність проекту. Ключовим моментом став 2014 рік: Балтійські країни створили спільне підприємство RB Rail AS як головного координатора, що забезпечило уніфікацію стандартів, закупівель та дизайну. Проект передбачає будівництво нової залізниці з нуля (greenfield), швидкістю до 250 км/год, електрифікацією та сучасними системами керування. Він охоплює п'ять країн: Естонію, Латвію, Литву, Польщу та опосередковано Фінляндію, з потенційним розширенням до Чорного моря, України та Молдови.
Реалізація Rail Baltica Global Project прискорилася після 2017 року, коли оцінка Ernst & Young підняла вартість до 5,8 млрд євро. ЄС надав значне фінансування: у листопаді 2024 року – додаткові 1,4 млрд євро з Connecting Europe Facility (CEF), загалом понад 4 млрд євро з CEF та національних внесків. Станом на 2025 рік проект у фазі масштабного будівництва. У Латвії тривають тендери на електрифікацію та сигналізацію; в Естонії – геотехнічні дослідження на 213 км траси; у Литві затверджено альтернативний маршрут від Каунаса до кордону з Польщею, а четверта ділянка Каунас–Вільнюс планується на 2025 рік. У Ризі будують станцію біля аеропорту, першу в Балтії, що посилить роль міста як хабу.
Проте проект стикається з викликами: затримками та зростанням витрат. З 2017 по 2023 рік бюджет зріс у чотири рази – до 23,8 млрд євро, за даними аудиторів Балтійських країн. Критики, зокрема в Естонії, скаржаться на витрати на нові колії замість модернізації старих та розміщення станцій. Геополітичні зміни, як війна в Україні, підкреслили стратегічне значення Rail Baltica для мобільності НАТО. Міністри транспорту країн підтверджують мету: пасажирські та вантажні поїзди по всьому маршруту – з 2030 року.
Rail Baltica не лише скоротить час у дорозі (від Таллінна до Вільнюса – 3,5 години замість 9), але й знизить викиди CO2, стимулюючи туризм та економіку. Це "проект століття" для Балтії, що втілює єдність регіону з Європою.
